пʼятниця, 30 липня 2010 р.

Досить інформативний ЖЖ про розвідку (зокрема українську)

Сабдж. Випадково знайшов. Ось як власник цього ЖЖ сам його позиціонує:
Ви читаєте журнал "Розвідка України", який не має жодного відношення до Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ), окрім того, що містить інформацію та посилання на публікації про діяльність розвідувальних органів України та їх офіційних представників.
Втім як і СЗРУ не є повноцінною спеціальною службою, окрім того що носить таку назву та є лише обов’язковим атрибутом державної влади, яким вона (державна влада) так і не навчилась користуватися за всі роки незалежності України.
Будь-які дані та відомості вміщені на цій сторінці не є офіційними даними щодо СЗРУ та є лише суб’єктивним поглядом на розвиток та діяльність спецслужби. Будь-яка розміщена в блозі інформація щодо розвідувальних органів та їх діяльності отримана виключно з відкритих джерел та не містить відомостей, доступ до яких обмежений державою згідно законів України.
Блог "Розвідка України" розміщує матеріали щодо використання спеціальних розвідувальних методів та технологій у повсякденному житті, комерційній діяльності, політичній боротьбі, а також матеріали щодо інформаційних воєн, конкурентної розвідки та методик моделювання інформаційного простору.

четвер, 29 липня 2010 р.

Основні відмінності мисливського карабіну "Тигр" від бойової "СВД" калібру 7,62 мм

Згадав, що мене це питання доволі давно мучило. Але я забував про нього. А сьогодні проснувся з думкою "холєра ясна, то чим же вони відрізняються, якщо по зовнішньому виду перший - це вилита друга!?" :). (Додам ще, що десь із 2-3 місяці тому бачив в нашому мисливському магазині "Ягдташ" "Тигр" з "обвісом" (сошки, оптика) за 18,000 грн. Були б гроші - купив би стопудово!).
Коротше, встав, вімкнув ноут, заліз на talks.guns.ru, порився там і таки знайшов відповідь (раджу всю гілку прочитати). Причому відповідь офіційна, із відділу головного конструктора заводу "ІЖМАШ", на якому, власне, ці стволи і виготовляються. Отже,
Основные отличия карабина "Тигр" ОТ "СВД" калибра 7,62 мм
  1. Открытый (механический) прицел - до 300 м. ( по заказу возможна установка и 1200 м);
  2. Отсутствует газовый регулятор (по заказу возможна установка и на 'ТИГР');
  3. Длина ствола 530 мм (либо 620 мм, как у СВД);
  4. Ствольная коробка отличной от СВД. конструкции (без боковых фрезирований и ряда других отличий);
  5. Наносится иная маркировка на ствольной коробке;
  6. Шаг нарезов у 'ТИГРа' с 1995 г - 320 мм. (либо 280 мм. у некоторых экспортных поставок), у 'СВД' с 1969 г. шаг 240 мм, с 1963-1969гг. - 320 мм. у 'ТИГРов' до 1995 шаг нарезов 240 мм, как у СВД). С 1995 на 'ТИГРах' шаг нарезов 240 мм встречается крайне редко (в основном это не прошедшие ОТК 'СВДэшные' стволы пригодные для эксплуатации, в том числе и заказные) по спецзаказу и в настоящее время выпускаются отдельные экземпляры 'СВД' с шагом 320 мм. ;
  7. Ствол 'ТИГРа' не проходит криогенное укрепление ствола и электрохимическую полировку хромированного покрытия (поэтому ресурс ствола карабина 'ТИГР' - 4.000 тыс. выстрелов , у 'СВД' - до 10.000 тыс. выстрелов);
  8. Калибр 7.62 мм. выдерживается крайне редко (в основном реальный калибр 'ТИГРов' 7.63 мм - 7,65 мм);
  9. У 'ТИГРа' ударник затвора подпружиненный, у 'СВД' - нет (для исключения 'самонакола' импортных патронов);
  10. Деревянный приклад 'ТИГРа'. отличается по внешнему виду, материалу и конструкции от деревянного 'СВД' (до 1998 г.). в том числе помимо 'СВДэшных' из стеклонаполненного полиамида на 'ТИГР' устанавливаются и фанерные (или ламинированные) ствольные накладки без вентиляционных отверстий;
  11. Покрытие на СВД выпуска до 1994 года - так называемое 'воронение', с 1994 года -'фосфатный лак', на 'ТИГРах' - только последнее (кроме ранних выпусков);
  12. Пламегаситель иной конструкции (либо вообще отсутствовал, либо короткий 'ТИГРовский' с открытой или закрытой мушкой, либо длинный ('СВД') со спиленным упором штык-ножа, либо последний ещё и со спиленой передней частью пламегасителя);
  13. Магазин 'ТИГРа' в базовой комплектации на 5 патронов (иногда устанавливают 'СВДэшный' на 10 патронов);
  14. Форма ширина и профиль нарезов (углы полей и нарезов и др.) отличаются от 'СВДэшных' (требование ГУООП СОБ МВД РФ);
  15. Пристрелка механического прицела по иной, более упрощенной схеме;
  16. Отдельные детали 'ТИГРа', в отличии от 'СВД' не калибруются (упрощенная технологическая схема и ОТК);
  17. Оптические прицелы, устанавливаемые заводом на 'ТИГРы', только гражданского образца ПО, ПОСП и др. (на 'СВД' - устанавливаются ПСО-1 (ранее), ПСО-1М2, 1П59 'Гиперон' и ряд армейских ночных прицелов);
Отдел главного конструктора концерна 'ИЖМАШ'

середа, 28 липня 2010 р.

Книга "Основы партизанской войны: теория и практика" (URL)

Натрапив на сабдж. Пробіг очима і побачив, що там міститься чимало корисної інформації, і часто навіть з прикладами із реального життя. Тому й вирішив дати тут посилання на цю книгу.

Солдатські суди честі

Сьогодні при перечитуванні книги Міхаїла Вєллєра "Гонец из Пизы" звернув увагу на одне місце, де говориться, що в Наполеонівській армії офіційно в ходу були сабдж. Коли після бою солдати виявляли і самі карали (як правило розстрілювали) тих, хто ховався за спини інших, відзначився боягузтвом, чи якимось іншим чином підвів товаришів. Причому офіцерам було заборонено вмішуватися в діяльність цих судів.
Цікаво щодо офіційності, ага. Бо в бойових діях, мабуть, будь-якої армії, неофіційно таке явище є широко розповсюдженим. І мабуть ніхто не візьметься порахувати скільки народу (навіть офіцерів, а не лише солдатів) в ході бойових операцій/зіткнень загинули від "своєї" кулі. Особисто я цього не бачив, але про такі випадки чув неодноразово (по "солдатській пошті", коли служив термінову службу в совіцькій червоній армії).

субота, 24 липня 2010 р.

Цікава стаття про "психотропно-біологічну" зброю (URL)

Набрів на сабдж (статтю "КДБ та психотропні препарати: розробка, випробування, застосування"). Не ручаюся за достовірність інформації (хоча з огляду навіть на початок статті: "MKULTRA був проектом ЦРУ з контролю над розумом. Аллен Даллес ухвалив цей проект у квітні 1953 р., щойно після свого призначення головою ЦРУ. Місією проекту стала протидія подібним проектам, що здійснювалися в той час у Радянському Союзі.
Через кілька тижнів Даллес розповідав випускникам Прінстонського Університету про “мозкову зброю”. Його розповідь було згодом опубліковано у виданні U.S. News & World Report." є підстави їй довіряти), але гадаю, що, як мінімум, диму без вогню не буває, і стаття "по-любасу" є досить пізнавальною.