Власне, 1-го січня мав місце сабдж :) Але про все по-порядку.Отже, домовилися з кумом, що 1-го січня вийдемо на полювання. А оскільки машина в мене зараз на приколі, то їхати до місця зустрічі (Оржів) я мав маршруткою.
Вийшовши з дому о 8:00 ранку, о 8:35 я вже був на вокзалі. І там сталася найбільша проблема - маршрутки на Оржів я чекав 1 годину і 10 хвилин! Стоячи на ногах на платформі я замерз як цуцик, хоча було й не дуже холодно. І сівши в маршрутку (нас було десь 6 чоловік) мені довелося сьорбнути "з горла", аби зігрітися 😁
Приїхавши в Оржів я почовгав до заливного лугу, де сподівався пройтися по правій його стороні, зарослій травою та чагарниками. Цього сезону кум там бачив і зайця і лиса. А лиса навіть вполював.
Проте тільки-но склав рушницю як почув за спиною свист. Повернувшись, угледів трьох знайомих мисливців: двоє з рушницями, один - без. І усі троє - із своїми собачками :).
Хлопці запропонували пройтися разом, на що я радо погодився.
Пройшовши десь із кілометр, нам треба було перейти дамбу і "взяти" досить густі зарослі верболозу. Я запропонував комусь (вийшло так, що цей "хтось" виявився мною :)) завчасу забігти наперед і причаїтися на "номері", у сподіванні, що на те місце щось вибіжить.
Замаскувавшись серед високого бадилля і постоявши хвилин 12-15 я почув несамовите скавчання собаки, як ніби його хтось вдарив ногою :). І відразу за тим два постріли. Після пострілів злетіло трійко диких качок (річка була поруч), за ними - ще одна. І полетіли собі геть.
Я вже гадав, що це були постріли по цих качках, але на всяк випадок вирішив зачекати. І через кілька секунд побачив цього зайця, котрий не вельми-то й поспішаючи біг мимо мене. Але задалеко. Метрів 50 як мінімум. Ну, але що робити.. прицілився, взявши випередження, і вистрілив (шріт номер "нуль"). Не попав :-/. Заєць ніби трохи й пришвидшився, але було видно, що він не зрозумів звідки стріляють, і не змінив напрямку руху. Прицілився вдруге, взявши трішки більше випередження, Постріл з лівого ствола (двома "нулями") - результат той самий. Але внутрішній голос підказав, що на цей раз не міг промахнутися. І так і сталося :) Пробігши метрів 20 заєць завалився на бік, двічі дригнув лапами і відійшов у вічні поля озимини...
Підійшли хлопці, привітали мене із здобиччю, я подякував їм, відразу розклалися і випили "по крові" :)
Потім, патраючи зайця "по канадськи", побачив, що заєць був застрілений єдиною шротовиною, котра пронизала його наскрізь через обидві легені.
Полювання вдалося :)
Немає коментарів:
Дописати коментар