Вже всі події та азарт вляглися в голові і в серці, тому нині можна й описати.
Одним словом, якщо коротко, то такого полювання в мене ще не було 8-)
Але про все по порядку...
В суботу рано-вранці вийшов я на полювання в околицях села Суськ. Обійшов практично усі доступні мені угіддя з нульовим результатом (стосовно здобичі). Бачив лише кілька місць нічних лежань косулі, а під кінець "обходу" на краю болітця сполохав дикого козлика, котрий зірвався приблизно за 40-50 метрів від мене і злякано гавкаючи втік до лісу, блискаючи білою дупою :).
Так і повернувся додому...
Дома півдня рубав дрова і займався всякою сільською всячиною, котру давно (з легкої подачі мого знайомого) називаю одним словом "агрофітнес". А ближче до вечора стало свербіти в одному місці. Мисливському. Просто не до терпіння!
Тому плюнув на все, одним оком поглянув на прогноз погоди на вечір-ніч-ранок, схопив зброю, амуніцію, мішок сухих дров (вже в той час прикидАв можливі "розкладИ" 8-)), скочив в машину і погнав на с. Новостав. Приїхав туди десь біля 17:00. Відразу оцінив та вибрав місце ночівлі,
скинув там мішок з дровами, підготував усе до багаття (лише запалити сірника - і все) і подався на знайому канаву. Вона чи то була колись вирита в рамках совєцьких меліоративних робіт, чи, скоріше це є залишки старого русла річки Стубла.. а може те й друге одночасно - тобто, меліоратори колись поглибили старе русло. Але не суть важливо.
Покинувши "танк" метрів за 300 від орієнтовного місцезнаходження потенційних качок, я, як той злодій, почав підкрадатися до канави. І не до самого очікуваного місця, а трохи лівіше - там де можна було би, обережно і непомітно висунувшись з густих прибережних зарослів осоки, оглянути в бінокль водну поверхню. І це принесло результат. Метрів за 100 я побачив в бінокль гарнющого зеленоголового крижня та коричневу качку, котрі спокійно собі паслися на рясці.
Ну що ж... обережно пригнувшись наполовину я почав до них підкрадатися з флангу, роблячи величеньке коло.
Підійшовши метрів, як мені видавалося, за 20 до цих качок, я відкрито підвівся в повен зріст, вже повністю налаштований до пострілу. І качки злетіли. Правда, метрів за 15 далі від того місця, де вони були коли я їх побачив (доки підкрадався, то вони відпливли), і не дві, а штук 8-10 :). Ну але все-одно в межах пострілу (метрів 35).
Першим пострілом (шрот №3, дуже старі, проте ще придатні "магазинні" набої фірми "mirage") я в жодну качку не попав :-/. Зате другий влучив гарно (потім виявилося, що одна шротина сковзнула по кістці хребта біля копчика, а друга попала точно в шию). Качка акуратно склеїла лас... тобто склала крила і впала в густі зарослі прибережної трави. Негайно засікши орієнтир падіння (1,5-2 м вправо від високого стебла трави), я ломанувся до здобичі. Вже по ходу заспокоївся - зрозумів що знайду качку по-любасу, оскільки вона ще била крилами і ворушила навколо себе кілька стеблин трави, котрі мені дуже добре було видно.
Підійшов, взяв, ще трохи "допоміг" крижню (це був саме крижень) швидко "відійти у вічні краї боліт та ряски" і поніс його до "танка" (метрів 200 від того місця).
Ну і йшов собі.. розряджена рушниця (порожні гільзи я підібрав, а свіжі набої не заряджав - а навіщо? Йду ж до машини...) на правому плечі, в лівій руці - здобутий крижень.
І метрів за 100 від машини в мене з-під ніг вискакує здоровенний сіруватий заєць і втікає майже по прямій від мене, навіть не петляючи :)
На інстинкті я кидаю під ноги крижня, зриваю з плеча рушницю і... прокидаюсь (чи приходжу до тями) :))).
По-перше, на зайчиків ще не сезон. Ще ~3 тижні чекати на відкриття полювання по пухнастиках. По-друге - а як це я збирався стріляти? - рушниця ж розряджена!
З полегкістю видихнув, усвідомивши, що розряджена рушниця вберегла мене від акту браконьєрства 8-)
Але повернемося до наших бара.. тобто качок.
Після цього крижня я пройшовся вздовж берега Стубли ще метрів 300 за "кемпою" (тобто, загалом десь біля 1-1,2 км). Гадав, що якщо не побачу качок на відкритій воді, то просто огляну місцевість. Бо давненько не був саме в тому кутку.
Пройшовся... завважив деякі сліди перебування лисиці (свіжий послід. Багато посліду). Зрозумів, що там для лиса рай - бо повно мишей.
Доки ходив і розглядався, то почало темніти. Отож, попивши кави із термоса, я помалу повернувся на канаву на те місце, де взяв крижня. І почав вибирати місце-сховок для чатування на вечірній льот качки.
А повинен ще сказати, що в різних місцях час вечірнього льоту качки кардинально відрізняється. Наприклад, поблизу с. Суськ цього року літ проходить коли вже абсолютно стемніло і мисливцю геть нічого не видно. Перевірено протягом останнього місяця і мною, і усіма місцевими мисливцями! А тут я на вечірній льот прибув вперше. І достеменно не знав коли ж місцева качка зволить прилетіти на цю канаву.
(далі буде. Ще цікавіше 8-) а поки-що ось іще дві фотки, щоби не забути про них.. потім прокоментую)
Одним словом, якщо коротко, то такого полювання в мене ще не було 8-)
Але про все по порядку...
В суботу рано-вранці вийшов я на полювання в околицях села Суськ. Обійшов практично усі доступні мені угіддя з нульовим результатом (стосовно здобичі). Бачив лише кілька місць нічних лежань косулі, а під кінець "обходу" на краю болітця сполохав дикого козлика, котрий зірвався приблизно за 40-50 метрів від мене і злякано гавкаючи втік до лісу, блискаючи білою дупою :).
Так і повернувся додому...
Дома півдня рубав дрова і займався всякою сільською всячиною, котру давно (з легкої подачі мого знайомого) називаю одним словом "агрофітнес". А ближче до вечора стало свербіти в одному місці. Мисливському. Просто не до терпіння!
Тому плюнув на все, одним оком поглянув на прогноз погоди на вечір-ніч-ранок, схопив зброю, амуніцію, мішок сухих дров (вже в той час прикидАв можливі "розкладИ" 8-)), скочив в машину і погнав на с. Новостав. Приїхав туди десь біля 17:00. Відразу оцінив та вибрав місце ночівлі,
Покинувши "танк" метрів за 300 від орієнтовного місцезнаходження потенційних качок, я, як той злодій, почав підкрадатися до канави. І не до самого очікуваного місця, а трохи лівіше - там де можна було би, обережно і непомітно висунувшись з густих прибережних зарослів осоки, оглянути в бінокль водну поверхню. І це принесло результат. Метрів за 100 я побачив в бінокль гарнющого зеленоголового крижня та коричневу качку, котрі спокійно собі паслися на рясці.
Ну що ж... обережно пригнувшись наполовину я почав до них підкрадатися з флангу, роблячи величеньке коло.
Підійшовши метрів, як мені видавалося, за 20 до цих качок, я відкрито підвівся в повен зріст, вже повністю налаштований до пострілу. І качки злетіли. Правда, метрів за 15 далі від того місця, де вони були коли я їх побачив (доки підкрадався, то вони відпливли), і не дві, а штук 8-10 :). Ну але все-одно в межах пострілу (метрів 35).
Першим пострілом (шрот №3, дуже старі, проте ще придатні "магазинні" набої фірми "mirage") я в жодну качку не попав :-/. Зате другий влучив гарно (потім виявилося, що одна шротина сковзнула по кістці хребта біля копчика, а друга попала точно в шию). Качка акуратно склеїла лас... тобто склала крила і впала в густі зарослі прибережної трави. Негайно засікши орієнтир падіння (1,5-2 м вправо від високого стебла трави), я ломанувся до здобичі. Вже по ходу заспокоївся - зрозумів що знайду качку по-любасу, оскільки вона ще била крилами і ворушила навколо себе кілька стеблин трави, котрі мені дуже добре було видно.
Підійшов, взяв, ще трохи "допоміг" крижню (це був саме крижень) швидко "відійти у вічні краї боліт та ряски" і поніс його до "танка" (метрів 200 від того місця).
Ну і йшов собі.. розряджена рушниця (порожні гільзи я підібрав, а свіжі набої не заряджав - а навіщо? Йду ж до машини...) на правому плечі, в лівій руці - здобутий крижень.
І метрів за 100 від машини в мене з-під ніг вискакує здоровенний сіруватий заєць і втікає майже по прямій від мене, навіть не петляючи :)
На інстинкті я кидаю під ноги крижня, зриваю з плеча рушницю і... прокидаюсь (чи приходжу до тями) :))).
По-перше, на зайчиків ще не сезон. Ще ~3 тижні чекати на відкриття полювання по пухнастиках. По-друге - а як це я збирався стріляти? - рушниця ж розряджена!
З полегкістю видихнув, усвідомивши, що розряджена рушниця вберегла мене від акту браконьєрства 8-)
Ліричний відступ: але вчергове, знову і знову, вдовбав собі в мізки одне із ЗАЛІЗНИХ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ (а також і диверсійно-розвідувальних виходів): якщо вже вийшов на полювання - ніде й ніколи ні на секунду не втрачай концентрації. Навіть на привалах/відпочинку уважно спостерігай по усіх сторонах і добре прислухайся, що й де відбувається. Постійно аналізуй інформацію. Відпочити зможеш лише тоді, коли повернешся з полювання додому. Ми із кумом можемо пригадати чимало випадків, коли "на розслабоні" мисливці (і ми в тому числі) втрачали потенційну здобич. Приведу один приклад. Одного разу в районі села Жобрин, після чергової загонки, всі стояли при наїждженій польовій дорозі і запально, на підвищених тонах, обговорювали загонку. Деякі мисливці під час розмови засмалили цигарки, деякі відійшли на 3-5 метрів в сторону і трохи, гм.., "закидали собі за комір" із портативних фляжок... Усі стояли однією великою групою і гелготіли як ті гуси мабуть хвилин із 15. І тут, ні сіло ні впало, прямо навпроти цієї групи мисливців та загоничів вискочив зайчисько, котрий увесь цей час лежав метрах в 8-10-ти (не більше!) при дорозі в траві і щодуху почесав в напрямку від них. Усі були "розряджені" і "на розслабоні". І заєць успішно втік :).
Але повернемося до наших бара.. тобто качок.
Після цього крижня я пройшовся вздовж берега Стубли ще метрів 300 за "кемпою" (тобто, загалом десь біля 1-1,2 км). Гадав, що якщо не побачу качок на відкритій воді, то просто огляну місцевість. Бо давненько не був саме в тому кутку.
Пройшовся... завважив деякі сліди перебування лисиці (свіжий послід. Багато посліду). Зрозумів, що там для лиса рай - бо повно мишей.
Доки ходив і розглядався, то почало темніти. Отож, попивши кави із термоса, я помалу повернувся на канаву на те місце, де взяв крижня. І почав вибирати місце-сховок для чатування на вечірній льот качки.
А повинен ще сказати, що в різних місцях час вечірнього льоту качки кардинально відрізняється. Наприклад, поблизу с. Суськ цього року літ проходить коли вже абсолютно стемніло і мисливцю геть нічого не видно. Перевірено протягом останнього місяця і мною, і усіма місцевими мисливцями! А тут я на вечірній льот прибув вперше. І достеменно не знав коли ж місцева качка зволить прилетіти на цю канаву.
(далі буде. Ще цікавіше 8-) а поки-що ось іще дві фотки, щоби не забути про них.. потім прокоментую)
Немає коментарів:
Дописати коментар