пʼятниця, 13 жовтня 2017 р.

Полювання на дику качку (07.10.2017)

Вже всі події та азарт вляглися в голові і в серці, тому нині можна й описати.
Одним словом, якщо коротко, то такого полювання в мене ще не було 8-)
Але про все по порядку...

В суботу рано-вранці вийшов я на полювання в околицях села Суськ. Обійшов практично усі доступні мені угіддя з нульовим результатом (стосовно здобичі). Бачив лише кілька місць нічних лежань косулі, а під кінець "обходу" на краю болітця сполохав дикого козлика, котрий зірвався приблизно за 40-50 метрів від мене і злякано гавкаючи втік до лісу, блискаючи білою дупою :).
Так і повернувся додому...

Дома півдня рубав дрова і займався всякою сільською всячиною, котру давно (з легкої подачі мого знайомого) називаю одним словом "агрофітнес". А ближче до вечора стало свербіти в одному місці. Мисливському. Просто не до терпіння!
Тому плюнув на все, одним оком поглянув на прогноз погоди на вечір-ніч-ранок, схопив зброю, амуніцію, мішок сухих дров (вже в той час прикидАв можливі "розкладИ" 8-)), скочив в машину і погнав на с. Новостав. Приїхав туди десь біля 17:00. Відразу оцінив та вибрав місце ночівлі,
скинув там мішок з дровами, підготував усе до багаття (лише запалити сірника - і все) і подався на знайому канаву. Вона чи то була колись вирита в рамках совєцьких меліоративних робіт, чи, скоріше це є залишки старого русла річки Стубла.. а може те й друге одночасно - тобто, меліоратори колись поглибили старе русло. Але не суть важливо.

Покинувши "танк" метрів за 300 від орієнтовного місцезнаходження потенційних качок, я, як той злодій, почав підкрадатися до канави. І не до самого очікуваного місця, а трохи лівіше - там де можна було би, обережно і непомітно висунувшись з густих прибережних зарослів осоки, оглянути в бінокль водну поверхню. І це принесло результат. Метрів за 100 я побачив в бінокль гарнющого зеленоголового крижня та коричневу качку, котрі спокійно собі паслися на рясці.
Ну що ж... обережно пригнувшись наполовину я почав до них підкрадатися з флангу, роблячи величеньке коло.

Підійшовши метрів, як мені видавалося, за 20 до цих качок, я відкрито підвівся в повен зріст, вже повністю налаштований до пострілу. І качки злетіли. Правда, метрів за 15 далі від того місця, де вони були коли я їх побачив (доки підкрадався, то вони відпливли), і не дві, а штук 8-10 :). Ну але все-одно в межах пострілу (метрів 35).
Першим пострілом (шрот №3, дуже старі, проте ще придатні "магазинні" набої фірми "mirage") я в жодну качку не попав :-/. Зате другий влучив гарно (потім виявилося, що одна шротина сковзнула по кістці хребта біля копчика, а друга попала точно в шию). Качка акуратно склеїла лас... тобто склала крила і впала в густі зарослі прибережної трави. Негайно засікши орієнтир падіння (1,5-2 м вправо від високого стебла трави), я ломанувся до здобичі. Вже по ходу заспокоївся - зрозумів що знайду качку по-любасу, оскільки вона ще била крилами і ворушила навколо себе кілька стеблин трави, котрі мені дуже добре було видно.
Підійшов, взяв, ще трохи "допоміг" крижню (це був саме крижень) швидко "відійти у вічні краї боліт та ряски" і поніс його до "танка" (метрів 200 від того місця).

Ну і йшов собі.. розряджена рушниця (порожні гільзи я підібрав, а свіжі набої не заряджав - а навіщо? Йду ж до машини...) на правому плечі, в лівій руці - здобутий крижень.
І метрів за 100 від машини в мене з-під ніг вискакує здоровенний сіруватий заєць і втікає майже по прямій від мене, навіть не петляючи :)
На інстинкті я кидаю під ноги крижня, зриваю з плеча рушницю і... прокидаюсь (чи приходжу до тями) :))).
По-перше, на зайчиків ще не сезон. Ще ~3 тижні чекати на відкриття полювання по пухнастиках. По-друге - а як це я збирався стріляти? - рушниця ж розряджена!
З полегкістю видихнув, усвідомивши, що розряджена рушниця вберегла мене від акту браконьєрства 8-)

Ліричний відступ: але вчергове, знову і знову, вдовбав собі в мізки одне із ЗАЛІЗНИХ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ (а також і диверсійно-розвідувальних виходів): якщо вже вийшов на полювання - ніде й ніколи ні на секунду не втрачай концентрації. Навіть на привалах/відпочинку уважно спостерігай по усіх сторонах і добре прислухайся, що й де відбувається. Постійно аналізуй інформацію. Відпочити зможеш лише тоді, коли повернешся з полювання додому. Ми із кумом можемо пригадати чимало випадків, коли "на розслабоні" мисливці (і ми в тому числі) втрачали потенційну здобич. Приведу один приклад. Одного разу в районі села Жобрин, після чергової загонки, всі стояли при наїждженій польовій дорозі і запально, на підвищених тонах, обговорювали загонку. Деякі мисливці під час розмови засмалили цигарки, деякі відійшли на 3-5 метрів в сторону і трохи, гм.., "закидали собі за комір" із портативних фляжок... Усі стояли однією великою групою і гелготіли як ті гуси мабуть хвилин із 15. І тут, ні сіло ні впало, прямо навпроти цієї групи мисливців та загоничів вискочив зайчисько, котрий увесь цей час лежав метрах в 8-10-ти (не більше!) при дорозі в траві і щодуху почесав в напрямку від них. Усі були "розряджені" і "на розслабоні". І заєць успішно втік :).

Але повернемося до наших бара.. тобто качок.
Після цього крижня я пройшовся вздовж берега Стубли ще метрів 300 за "кемпою" (тобто, загалом десь біля 1-1,2 км). Гадав, що якщо не побачу качок на відкритій воді, то просто огляну місцевість. Бо давненько не був саме в тому кутку.
Пройшовся... завважив деякі сліди перебування лисиці (свіжий послід. Багато посліду). Зрозумів, що там для лиса рай - бо повно мишей.
Доки ходив і розглядався, то почало темніти. Отож, попивши кави із термоса, я помалу повернувся на канаву на те місце, де взяв крижня. І почав вибирати місце-сховок для чатування на вечірній льот качки.
А повинен ще сказати, що в різних місцях час вечірнього льоту качки кардинально відрізняється. Наприклад, поблизу с. Суськ цього року літ проходить коли вже абсолютно стемніло і мисливцю геть нічого не видно. Перевірено протягом останнього місяця і мною, і усіма місцевими мисливцями! А тут я на вечірній льот прибув вперше. І достеменно не знав коли ж місцева качка зволить прилетіти на цю канаву.

(далі буде. Ще цікавіше 8-) а поки-що ось іще дві фотки, щоби не забути про них.. потім прокоментую)




понеділок, 25 вересня 2017 р.

Узгодження номерів шроту із дульними звуженнями 12-го калібру

Цікаву табличку знайшов. Ніби колись вже публікував її, але не впевнений.

А ще ось для прикладу дані моїх рушниць згідно цієїї таблички:






Рушниця МР-43Е

  • Правий напівчок (дульне звуження 17,9 мм):     00, 5, 6          - номери шроту
  • Лівий чок (дульне звуження 17,3 мм):                 0, 1, 2, 3, 6  - номери шроту

Рушниця ІЖ-27Е

  • Нижній напівчок (дульне звуження 17,9 мм):     00, 5, 6         - номери шроту
  • Верхній чок (дульне звуження 17,5 мм):                 3, 7         - номери шроту


субота, 29 липня 2017 р.

Змагання по єгерському багатоборству

Отут в програмі "Єгерські багатоборства" (див. в програмі час 14:00 - 16:00) ми, аматори, зайняли 2-ге командне місце серед 11 єгерських колективів та місцевих мисливців (заявилися в момент початку змагань як представники місцевого села. Двоє хлопців звідти і там живуть - а я там маю тещу і давно числюся "своїм" :).
Чесно кажучи, ми показали третій результат, бо єгерська команда організаторів (молоді крепкі спортивні хлопці) - перший, з великим відривом, проте вони вирішили виступити "поза конкурсом", оскільки не можна було би сказати, що всі перебували в рівних умовах. Організатори тренувалися там мінімум тиждень. А всі інші - виступали "з чистого листа".
Приз КОЖНОМУ ЧЛЕНУ КОМАНДИ (окрім грамоти, кубка та медалів):

1. Сертифікат на 200 грн з місцевого мисливського магазину

2. Фірмовий брезентово-шкіряний ремінь (основа брезет, але смуга шкіри 1/2 ширини брезента накладена і прошита по центру брезентового ременя по усій довжині) для рушниці. Мене він вельми порадував, бо мій колишній совєцкій брезентовий вже явно здавав. Власне вже здавав його шкіряний "хлястик".

3. 3 пачки по 5 підкаліберних кульових набоїв 12/70 Тахо. Нові моделі. Класні по ТТХ. Правда, ще не стріляв ними

4. 2 пачки по 25 набоїв картечі 7,2 мм 12/70 Тахо. І нах мені стільки картечі? На вовка так багато не потрачу, а на іншу звірину, до якої могла би підійти така картеч, на полювання не ходжу. Кабана в нас лише кулею дозволено..., але спонсори (Тахо) сказали, що можна поміняти на будь-які інші в їхньому магазині. Проте доки доїхав додому, то вже й задумався... може й треба буде скоро така картеч... для двоногого звіра... :-/

5. СЮРПРАЙЗ-СЮРПРАЙЗ!!!! Відстрілка на кабана. На трьох 8-)
Ну, ми не жлоби, звісно, і кабана того, коли прийде час, не жертимемо втіхаря вночі під ковдрою. А завалимо й розділимо на увесь наш спаяний колектив.

Чисто технічні моменти. Які були завдання.

1. Вся "смуга перешкод" довжиною була десь 1,5-1,7 км.

2. На тій смузі були наступні завдання:

2.1. Назвати правильно породи мисливських собак (24 картинки собак і до них таблички із назвами. Треба було правильно ті таблички розмістити під віповідними малюнками)

2.2. Усім перелізти через високий щит. Висотою більше 3,5 метра (на відповідній фотці видно пропорції - мій ріст 176 см).

2.3. Назвати правильно породи мисливських тварин (так само як і з собаками - але 30 картинок)

2.4. Перепливти десь 100-120 метрів заболочене озерце реально сильно заросле осокою та очеретом на конкретній душогубці-плоскодонці.

2.5. Кожному встромити звичайну сокиру. Не топірець-томагавк, а звичайну "сільську" сокиру в мішень ("-Куме, кидаю з даху сокиру! Тримайте! -Ггехх! -Та що Ви там ггехкаєте! Кажіть чи піймали!"). Відстань - метрів 8-10.

2.6. Назвати правильно типи мисливської зброї. Як і з собаками та тваринами, але малюнків десь 18-20.

2.7. Стрельнути по тарілочці і збити кожному по одній.

Ось і всі завдання.
Ми досягли результату завдяки тому, що досить швидко вирішували завдання, хоча чи не кожна інша команда бігла швидше за нас. Ну і особисто мене підтримував (біг поруч останніх приблизно 2/5 дистанції) мій синок :)
Наш час - 14 хв. 10 сек.
Безумовний переможець (єгерська команда організаторів - МСК "Сокіл") показала час 10 хв. 27 сек. Але як вже казав - вони знялися з конкурсу.
Перше місце - 12 хв. 46 сек.
Третє місце - 14 хв. 43 сек.
Кароч, сплав досвіду та мудрості дав ось такий результат

Щиро дякую всім: організаторам, друзям по команді (Василю та Сашку), друзям-суперникам з інших команд, МОЄМУ СИНОЧКУ, ДРУЖИНІ та моїм присутнім друзям-вболівальникам Руслану, Івану та Назаровичу за вагому підтримку!

UPD: Ось уточнення із сайту організаторів.