неділя, 31 серпня 2014 р.

Полювання в останній день літа-2014

Із четверга перебував в селі на збиранні урожаю картоплі (але реально, мабуть, із тиждень проводилися підготовчі роботи - косіння, винесення зілля і т. д.). І в цьому є свій "шарман": спокійно, "умиротворено", працювати на землі, збираючи чесно вирощений урожай, і так само активно відпочивати. Під активним відпочинком маю наувазі полювання :).
Отже, вчора (30.08.2014)  ввечері вийшли з кумом Толіком на "стандартний" вечірній літ. Вийшли трохи раніше, десь в районі 19-00, оскільки обоє за день потомилися на зборі урожаю, і вирішили трішки посидіти на природі перед, власне, процесом полювання. Отож, "дзьобнули" по 50 грамів моєї калганівки, поговорили про те, про се... а потім розійшлися по двох болотцях і заховалися там в зарослях кущів осоки, очерету на облюбованих місцях, чекаючи на вечірній літ качки. Чекали-чекали (аж доки навіть мушки на рушницях видко не було) та й "жданки поїли" :). Правда, кум таки стрельнув тричі. Але то було радше для самозаспокоєння - спочатку одна, а потім ще дві пролітаючі качки були надто далеко. Я також здалеку побачив одну качку, але навіть і не думав брати її на мушку. Отже, здорово погодувавши комарів, ми повернулися додому (я вже в 22-00 був в ліжку :)).
На другий день (сьогодні, тобто) кум Толік пішов на роботу в першу зміну. Отож я був сам. Підйом організував собі в 5-10 ранку. І о 6-00 вже був на болоті, котре вчора в плані здобичі нічим мене не порадувало. Назначив собі відповідну трасу, одягнув штани від своєї "Л"-ки (офіцерський захисний комплект хімічного захисту), взяв бінокль, патронташ, військовий наплічник, вставив у стволи рушницї два набої (6-й та 5-й номер шроту) і вийшов на "маршрут".
Не встиг пройти і 50 метрів, як метрах в 20 від мене зірвалася зграйка качок. До пострілу я був готовий постійно, тому за якусь частку секунди вибрав ціль і гахнув із правого ствола (напів-чок, 6-й номер шроту). Із захопленням побачив як качка гучно ляпнулась у воду. Більше того - на відкриту воду! Тобто, відразу стало зрозуміло, що качка застрілена наповал, вона не загубиться в густій осоці і я її стопудово знайду.
Але це була лише прелюдія :).
Секунда розтягнулася на цілу хвилину. Бо як лише вбита качка ляпнулася у воду, з іншого боку болота піднялася на крило друга качка, трохи менша за першу. І за наступну долю секунди я встиг прицілітися і бабахнути з лівого ствола (чок, 5-й номер шроту). І, отетерівши від щастя, побачив, що друга качка також ляпнулася на відкриту воду. Уррра!!
Отже, за максимум 1,5-2 секунди мені вдалося зробити те, на що здатні лише реально досвідчені мисливці: вибрати конкретну ціль серед групової мішені (якщо стріляти просто "в зграю" - промах вам гарантований майже стовідсотково), прицілитися, першим же пострілом її поцілити, оцінити що "контрольний постріл" не потрібен, перенести вогонь на іншу ціль і також вразити її єдиним пострілом з другого ствола.
Звісно, я абсолютно свідомий того, що даний випадок - це в більшій мірі елемент везіння, а не якоїсь там супермайстерності. До неї мені ще вельми далеко. Проте ще навіть минулого сезону я про таке навіть не мріяв. А нині казка стає реальністю :)
Взявши ці дві качки я відразу поїхав додому (в 6-45 вже був вдома). Бо вважаю себе мисливцем, а не "заготівельником".

P.S.
Патраючи дичину побачив, що ще тиждень-другий і слід буде виключати із свого "раціону" набої із 6-м номером шроту. Пір'яний покрив у качок стає явно товстішим і жорсткішим.

понеділок, 25 серпня 2014 р.

Полювання 16.08.2014

В суботу вранці за вихід взяв невеличкого чирка і достатньо жирну лисуху.
На одному із болотець, розташованих підковою, акуратно вийшов з-за повороту і сполохав зграйку із 4-х птахів. Першим же пострілом чисто "зняв" здобич в польоті. Вдруге навіть не стріляв. Потім була проблема відшукати чирка у високій траві. Допомогло те, що чирок заворушився і сколихнув пасмо осоки.
Потім ходив-ходив і все безрезультатно. Качки ніби й літали, але далеко за межами допустимого пострілу.
І лише по дорозі додому ще здалеку помітив двох птахів на воді на найближчому до села болотці. Вони також помітили мого "танка" і відразу сховались в очереті :). Ну але я зупинився, по-новому вдягнув свою "елку" (військовий костюм Л-1), склав та зарядив рушницю, підійшов по багну на відстань метрів 40-ка до очікуваного місця появи цих водоплаваючих, опустився серед кущика очерету на одне коліно і став чекати. Чекав хвилин 10, доки одна, як на той момент мені видалося, качка дуже обережно випливла на відносно чисту від рослинності воду. Плавно натиснувши спуск я знову з першого пострілу чисто взяв здобич. Підійшов і побачив, що це не качка, а лисуха. Ну, лисуха так лисуха :) Вдома обскуб обох птахів від пір'я, теща посмалила на газовій плитці, випатрала і поклала в морозильну камеру. На потім 8-)
Ввечері на очікуваному перельоті був "повний нуль". Кум, правда, вистрілив два, чи три рази, але чисто "на удачу". Бо качки навіть не планували сідати на те болітце, де ми причаїлися. Отож, добре нагодувавши комарів, ми повернулися додому, де бахнули "по 150" під сало та ковбаску з помідорами і полягали спати.
А в неділю із самого ранку (десь із 5-20) почалася гроза, котра тривала майже цілий день. Так що про жодне полювання не було й мови.

вівторок, 19 серпня 2014 р.

Полювання на водоплаваючу дичину

За війною України проти вічного ворога-москаля на далекий задній план відійшло відкриття сезону полювання 2014.
Зокрема, 9 серпня відкрилося полювання на водоплаваючу дичину. Причому цього року синхронно і на угіддях УТМР, і на угіддях фірми "Барс", де, власне, ми полюємо із кумом Толіком.
Буде час - опишу більш детальніше і викладу більше фоток. Коротко лише скажу, що вже встиг взяти дві великі качки - по одній за кожен із своїх двох виходів. А кум Толік аж шість, бо частіше ходив. Практично вся дичина (окрім одного чирка, котрого кум взяв з підходу) взята на вечірніх перельотах.