Із четверга перебував в селі на збиранні урожаю картоплі (але реально, мабуть, із тиждень проводилися підготовчі роботи - косіння, винесення зілля і т. д.). І в цьому є свій "шарман": спокійно, "умиротворено", працювати на землі, збираючи чесно вирощений урожай, і так само активно відпочивати. Під активним відпочинком маю наувазі полювання :).
Отже, вчора (30.08.2014) ввечері вийшли з кумом Толіком на "стандартний" вечірній літ. Вийшли трохи раніше, десь в районі 19-00, оскільки обоє за день потомилися на зборі урожаю, і вирішили трішки посидіти на природі перед, власне, процесом полювання. Отож, "дзьобнули" по 50 грамів моєї калганівки, поговорили про те, про се... а потім розійшлися по двох болотцях і заховалися там в зарослях кущів осоки, очерету на облюбованих місцях, чекаючи на вечірній літ качки. Чекали-чекали (аж доки навіть мушки на рушницях видко не було) та й "жданки поїли" :). Правда, кум таки стрельнув тричі. Але то було радше для самозаспокоєння - спочатку одна, а потім ще дві пролітаючі качки були надто далеко. Я також здалеку побачив одну качку, але навіть і не думав брати її на мушку. Отже, здорово погодувавши комарів, ми повернулися додому (я вже в 22-00 був в ліжку :)).
На другий день (сьогодні, тобто) кум Толік пішов на роботу в першу зміну. Отож я був сам. Підйом організував собі в 5-10 ранку. І о 6-00 вже був на болоті, котре вчора в плані здобичі нічим мене не порадувало. Назначив собі відповідну трасу, одягнув штани від своєї "Л"-ки (офіцерський захисний комплект хімічного захисту), взяв бінокль, патронташ, військовий наплічник, вставив у стволи рушницї два набої (6-й та 5-й номер шроту) і вийшов на "маршрут".
Не встиг пройти і 50 метрів, як метрах в 20 від мене зірвалася зграйка качок. До пострілу я був готовий постійно, тому за якусь частку секунди вибрав ціль і гахнув із правого ствола (напів-чок, 6-й номер шроту). Із захопленням побачив як качка гучно ляпнулась у воду. Більше того - на відкриту воду! Тобто, відразу стало зрозуміло, що качка застрілена наповал, вона не загубиться в густій осоці і я її стопудово знайду.
На другий день (сьогодні, тобто) кум Толік пішов на роботу в першу зміну. Отож я був сам. Підйом організував собі в 5-10 ранку. І о 6-00 вже був на болоті, котре вчора в плані здобичі нічим мене не порадувало. Назначив собі відповідну трасу, одягнув штани від своєї "Л"-ки (офіцерський захисний комплект хімічного захисту), взяв бінокль, патронташ, військовий наплічник, вставив у стволи рушницї два набої (6-й та 5-й номер шроту) і вийшов на "маршрут".
Не встиг пройти і 50 метрів, як метрах в 20 від мене зірвалася зграйка качок. До пострілу я був готовий постійно, тому за якусь частку секунди вибрав ціль і гахнув із правого ствола (напів-чок, 6-й номер шроту). Із захопленням побачив як качка гучно ляпнулась у воду. Більше того - на відкриту воду! Тобто, відразу стало зрозуміло, що качка застрілена наповал, вона не загубиться в густій осоці і я її стопудово знайду.
Але це була лише прелюдія :).
Секунда розтягнулася на цілу хвилину. Бо як лише вбита качка ляпнулася у воду, з іншого боку болота піднялася на крило друга качка, трохи менша за першу. І за наступну долю секунди я встиг прицілітися і бабахнути з лівого ствола (чок, 5-й номер шроту). І, отетерівши від щастя, побачив, що друга качка також ляпнулася на відкриту воду. Уррра!!
Отже, за максимум 1,5-2 секунди мені вдалося зробити те, на що здатні лише реально досвідчені мисливці: вибрати конкретну ціль серед групової мішені (якщо стріляти просто "в зграю" - промах вам гарантований майже стовідсотково), прицілитися, першим же пострілом її поцілити, оцінити що "контрольний постріл" не потрібен, перенести вогонь на іншу ціль і також вразити її єдиним пострілом з другого ствола.
Звісно, я абсолютно свідомий того, що даний випадок - це в більшій мірі елемент везіння, а не якоїсь там супермайстерності. До неї мені ще вельми далеко. Проте ще навіть минулого сезону я про таке навіть не мріяв. А нині казка стає реальністю :)
Взявши ці дві качки я відразу поїхав додому (в 6-45 вже був вдома). Бо вважаю себе мисливцем, а не "заготівельником".
Взявши ці дві качки я відразу поїхав додому (в 6-45 вже був вдома). Бо вважаю себе мисливцем, а не "заготівельником".
P.S.
Патраючи дичину побачив, що ще тиждень-другий і слід буде виключати із свого "раціону" набої із 6-м номером шроту. Пір'яний покрив у качок стає явно товстішим і жорсткішим.
Немає коментарів:
Дописати коментар