понеділок, 10 серпня 2015 р.

Відкриття полювання на пернатих - 2015

В суботу повернувся із 10-денної мандрівки Литвою, заскочив додому, прийняв душ, переодягнувся, вскочив у свій "танк" і погнав у село на відкриття полювання. Кум мене вже там чекав з нетерпінням.
Заповнивши відстрілочну ліцензію та карточку обліку дичини вийшли "на мисливську стежку" десь о 17:00.
Слід сказати, що літня спека висушила 80% всіх боліт та калюж, де ще минулого року було чимало качки. Так що залишилося для мисливців буквально 2-3 місця. І на одне з них ми й пішли.
Після ~30-хвилинного блукання кум перший завважив на стариці зграйку качок на відстані десь 80 м від нас, котрі ніби пливли в нашому напрямку. Ми присіли за деревом, знаками домовилися про розподіл цілей і стали чекати.
Чекали хвилин 12-15. Ноги вже геть затерпли у повному присяді. Руки також.
Нарешті у просвіті двох дерев, котрі росли у вигляді букви V, появилася зграя із семи на диво немаленьких качок (перед тим ми домовилися, що "недолітків" не беремо). Ще 5 секунд і кум перший стріляє, я за ним! І лише бачу як кожна качка опускає голову у воду (вірна ознака 100%-го попадання). Я ще встигаю перезарядити один ствол і дістати підранену качку, котра майже встигла відпливти під захаращену поваленими кущами та деревами ділянку стариці... і проводжу очима дві качки із "хвоста" зграї, котрі благополучно відпливли.

Руки трясуться, зуби цокотять...
Рахуємо качки на воді. 5 штук. Мля! Перебор на одну! Як так сталося? І реконструювавши посекундно (навіть по долях секунди) події стає ясно, що другий постріл кума вцілив відразу дві качки, котрі вирівнялися по одній лінії.

Тепер слід позбирати здобич. Пливсти не можна - там 50 см води, а далі цілі метри багна. На щастя недалеко виявляється "нічийна" чайка, котрою місцеві жителі плавають збирати ряску для домашніх качок. Беремо чайку, за 15 хв. все збираємо і йдемо додому "пити по стограм" за відкриття полювання :).


Із даного полювання виніс черговий досвід (практичний) на емоційно-чуттєвому плані:
  • правильно влаштована засідка із заздалегідь розподіленими та продуманими діями практично не залишає шансів для тих, хто в неї попав. І малими силами можна викосити супротивника в 2-3 рази більшого, аніж сама засідка, навіть до того, як той супротивник схаменеться.
Звісно, дикі качки не стріляють у відповідь. Тому прямих аналогій із війною та тактикою РДГ тут нема і бути не може. Проте опір у настільки скоротічному бою (протягом двох-трьох секунд) навряд чи хто зможе вчинити навіть із гаубицею. Тому загальна закономірність - ось вона. Описана вище.

неділю, 24 травня 2015 р.

Організація служби на блок-постах (частина 1)

(Взято звідси)

Блок-пости

Частина 1

Методичні рекомендації щодо обладнання стаціонарних та тимчасових блокпостів, проведення перевірки людей і транспортних засобів.

Що таке блокпост

Блокпост – це загороджувальний укріплений контрольно-пропускний пункт з озброєною охороною. 
 
Місце розташування блокпосту
Блокпости зазвичай встановлюються в районах проведення антитерористичних заходів, на окупованій або тимчасово зайнятій військами території. Блокпости розташовують на дорогах, в’їздах у населені пункти тощо. Бажано встановлювати блокпост так, щоб його не було видно здалеку - за кутами будівель, за поворотами дороги, або за схилами пагорбів, щоб використовувати елемент несподіванки.

Мета створення блокпосту

Блокпости обладнуються для перевірки транспортних засобів, що проходять крізь них, а також блокування дороги. Велика мережа блокпостів значно ускладнює діяльність терористичних груп. Навіть якщо терористи знають про існування блокпоста, вони змушені вибирати інші, менш зручні маршрути для своїх переміщень. Таким чином сповільнюється або припиняється переміщення зброї та великих груп терористів у регіоні.

Які бувають блокпости

Постійні, або стаціонарні, та тимчасові.

Постійний блокпост

Розташований на основних шляхах, на перетині доріг або на в’їзді в контрольований район. Такі блокпости обслуговуються цілодобово і особовий склад на них живе постійно. Стаціонарний блокпост має бути здатен самостійно витримати кругову оборону.

Тимчасовий блокпост

Тимчасовий блокпост може бути виставлений пішим або моторизованим патрулем на короткий проміжок часу. Місцезнаходження тимчасового блокпоста залежить від обставин, які склалися в ході оперативної обстановки. Місце вибирається так, щоб пост неможливо було об’їхати - біля залізничного переїзду, на ділянці дороги з глибокими кюветами, та в інших місцях, де транспорт з підозрюваними не зможе швидко розвернутися та від’їхати. Місцевість навколо має бути відкрита для кругового обстрілу та повинна добре проглядатися.

Облаштування блокпосту

Навколо блокпосту треба вирубати рослинність, засипати або залити відпрацьованим маслом (мазутом) ямки і впадини, та обладнати наступні перешкоди:

Колючий дріт
Колючим дротом або дротяною спіраллю (типу “єгоза”) обноситься блокпост з усіх боків, за винятком одного вузького проходу. Важливо: дротяне загородження не повинно бути вище рівня спостереження.
Також дріт або дротяну спіраль встановлюють на дорозі і навколо зовнішнього периметра блокпоста, щоб запобігти ворожим діям ззовні комплексу.
Між лінією очікування машин і головною дорогою встановлюється загородження з колючого дроту. 
 
Інші рухомі та нерухомі бар’єри
Шлагбаум, або рухомий бар’єр, повинен бути великим та важким, але швидко і легко опускатись, щоб швидко та надійно блокувати рух транспорту.
Для обмеження руху транспорту на кожному напрямку дороги розміщуються також великі бетонні блоки.
Для примусового обмеження швидкості руху та зупинки транспорту повинні бути передбачені настили з шипами або виступи дорожнього покриття. 
 
Ракети та прожектори
По периметру КПП повинні бути розташовані сигнальні ракети, що запускаються пристроями натяжної дії, або інші засоби попередження наближення противника.
Прожектори встановлюються так, щоб не засліплювати особовий склад блокпосту.

Група прикриття
В умовах міста блокпост повинен мати групу прикриття, розташовану на дахах довколишніх будинків.

Вимоги до оборонних споруд на території блокпоста

Позиція БМД (БМП, БТР)
Тактично грамотно розташувати позицію для БМД (БМП, БТР) вище дороги, на відстані приблизно 30-60 м від неї. Обладнання часткового перекриття позиції для БМД (БМП, БТР), дротяні сітки (паркани з ланцюгових ланок) повинні знаходитись на відстані 15-20 м перед позицією, щоб запобігти нападу гранатометників з відстані враження.

Укріплення
Укріплення повинне знаходитись на відстані не менше 15-30 метрів від дороги. На такої відстані перевіряючий, що оглядає транспортний засіб, може перемовлятись з солдатом, що його прикриває з укріплення.
Стіни укріплення повинні бути куленепробивними кулею калібру до 12,7мм; розташування амбразур повинно забезпечувати кругову оборону;
Вхід в укріплення повинен бути виконаний у вигляді кругового коридору, щоб захищати від ручних гранат.
На всіх амбразурах і отворах повинні бути передбачені дротяні огорожі. Вони захищають ручних гранат, при цьому особовий склад має можливість спостерігати обстановку і вести вогонь.

Орієнтовна організація несення служби на блокпосту

Для нормальної організації та несення служби на блокпості потрібно 28 осіб: три зміни та чотири бійці резерву. 
 
Зміна огляду:
шлагбаум № 1 (лівий) – двоє осіб;
шлагбаум № 2 (правий) – двоє осіб;
зона огляду № 1 (ліва) – двоє осіб;
зона огляду № 2 (права) – двоє осіб.
Разом: вісім військовослужбовців.

Чергова (вогнева) зміна:
Навідник-оператор, механік-водій, командир БМП (БТР, БМД) – три особи.
Стрілки – п’ятеро осіб.
Разом: вісім військовослужбовців.

Зміна, що відпочиває – вісім військовослужбовців.
Резерв – чотири військовослужбовці.

Всього – 28 осіб.

При такій організації служби блокпост здатний здійснювати огляд цілодобово. Зони огляду, шлагбаум, прилегла територія контролюється черговими вогневими засобами.

Перевірка транспорту та людей. «Лівостороннє правило»

До транспорту що перевіряється треба підходити не зліва, з боку водія, як це зазвичай роблять працівники ДАІ, а праворуч, з боку пасажира. Це різко зменшує раптовість застосування противником зброї. Сидячі в машині, вкрай незручно правою рукою діставати пістолет хоч з бічної, хоч з нагрудної кишені і стріляти, розвертаючись вправо. З довгоствольною зброєю (автоматом, обрізом) це буде зробити ще важче.
Те ж саме правило стосується перевірки людей. Типовою помилкою перевіряючих є підхід до підозрюваного з лівої сторони. На вимогу пред’явити документи підозрюваний робить рух правою рукою, нібито витягуючи документи з кишені, та робить постріл з пістолета через одяг. Тому ніколи не стійте ліворуч від підозрюваного та не давайте йому повертатися до вас лівим боком. Стоячи праворуч на відстані метр-півтора, ви матимете можливість своєчасно помітити спробу дістати зброю та запобігти нападу.

Порядок перевірки транспорту на блокпості

Наряд, що здійснює перевірку, повинен складатися не менш ніж з трьох військовослужбовців. Перший – перевіряє документи, другий (старший поста) – для підстраховки, третій – з автоматом (ручним кулеметом) напоготові. Навіть у разі некомплекту особового складу перевіряти транспорт або людей менш ніж трьома особами – небезпечно!
Перевіряючий голосно подає команду: “Залишатися на місцях. Не виходити. Двері не відкривати. Заглушити двигун!”
Особи, що перевіряються, повинні діяти лише по команді перевіряючого, і нічого не робити за власною ініціативою. Перш за все – не виходити самостійно з машини та не наближатися до патруля.
Документи приймають для контролю тільки через опущене бокове скло. Відкритими дверима можна вдарити або в щілину непомітно кинути гранату. Тому відкритих дверей треба уникати. Навіть якщо ті, хто знаходяться в машині, відкрили двері, нібито для надання документів, повному їх відкриванню треба перешкодити, притиснувши коліном.
При необхідності огляду багажника водієві пропонується вийти з машини і відкрити багажник. Перевіряючий знаходиться праворуч від водія на безпечній для фізичного нападу відстані – метр-півтора. Сам перевіряючий багажник не оглядає — всі предмети, що знаходяться в багажнику, йому по команді показує водій. Положення водія – виключно за машиною позаду багажника. Це робиться для того, щоб ті, хто знаходяться в машині, не могли завести двигун і різко поїхати. Місцеперебування старшого поста, який контролює обстановку – в 4-5 м ззаду і зліва; він контролює водія і ліву сторону автомобіля. Праву сторону контролює той, що прикриває.
Потрібно уважно стежити за руками водія. Перевіряючий може також використовувати інші методи контролю. Наприклад, запитати водія : “Де запасне колесо?”. Якщо водій почне кидатися у пошуках колеса, можливо, машина крадена. Якщо перевіряючий помітив у машині щось підозріле або небезпечне (зброя), він діє по обстановці – або стріляє, або просто падає на землю, намагаючись відкотитись від машини назад. Його падіння – сигнал до дії для інших.

Методика огляду людей

На постах доводиться перевіряти не тільки транспорт, а й людей. Типовою помилкою тих, хто перевіряє документи, є підхід з лівої сторони. Тримайтесь праворуч.
Якщо у вас автомат, носити його необхідно праворуч на довгому ремені, перекинутому на ліве плече через голову. Відрегулюйте довжину ременя так, щоб автомат можна було вільно прикласти до плеча з натягнутим ременем, на який припадає вага зброї. Такий спосіб носіння зброї зручний тим, що руки залишаються вільними для перевірки документів та інших дій. Зброя легко виноситься на лінію прицілювання, а завдяки ременю її важче відібрати силою або (можливе всяке) зняти з убитого.

Цивільне населення на блокпості

Часто на блокпост прибуває цивільне населення. Наприклад, для очікування транспорту для евакуації в захищеному від місцевого криміналу місці. Пам’ятайте: в жодному разі в приміщення блокпоста не можна допускати сторонніх. При значної кількості цивільного населення можна обладнати навіс для захисту від дощу – але не на території поста, а поблизу. 
 
Приховані вороги військовослужбовців на блокпості
Ворог номер один – рутина і одноманітність. При несенні служби на блокпосту не можна розслаблятися. Ті, хто несуть службу, не повинні далеко відходити один від одного, але ближче 3-4 м сходитись небажано.
Але трапляється, що після тривалого чергування люди втрачають пильність: влаштовують масові перекури, або просто спілкуються гуртом, утворюючи собою чудову групову ціль. Противник, що під’їхав непомітно, може чергою з автомата або однією гранатою знищити таку групу.
Ворог номер два – втома. Особливо вона вдається взнаки на світанку, коли здається, що найнебезпечніший час вже позаду, а через годину-дві здавати чергування. Досвітні години – улюблений час диверсантів, “вовчий час”, коли втрачається пильність. Будьте готові до всього. Ви не знаєте, хто їде по дорозі. Будьте уважні.

середу, 20 травня 2015 р.

Мисливська історія (з минулого сезону полювання на зайця)

Вирішив опублікувати й тут. Бо історія видалася цікавою.

Отже, минулого сезону полювання на зайця було таке (хронологія збережена):
  1. Поїхав сам на розвідку. Нічого не взяв, по дорозі назад зупинився на останньому "перспективному" місці і там вигнав здоровенного зайця. Не зміг вистрелити, бо був ризик поранити місцеву жінку із собакою, котрі йшли десь за 80 м від мене у секторі стрільби
  2. В наступну неділю поїхали разом із кумом. Нічого не взяли (кум один раз стріляв по зайцю - не попав, трохи задалеко був). По дорозі додому Я НАСТОЯВ, щоби заїхали на місце із п.1. Не встигли відійти від машини й на 100 м, як кум вигнав зайця і взяв його з першого пострілу.
  3. Наступна неділя - знову я сам (в кума графік роботи такий, що часто попадає робоча неділя). Облазив все. Втомився як пес. Нічого й не бачив. По дорозі назад заїжджаю на те саме місце, але з іншої сторони (пришерхла льодком і присипана сніжком нахилена осока на березі болота). Виганяю зайця! Заєць біжить поміж осокою і я не бачу куди стріляти! Коли вже вибіг на чистий лід - було пізно :(.
  4. В наступну неділю їдемо з кумом. Знову ніде ніфіга. Повертаємось назад, розповідаю куму, що "треба заїхати туди...". Далі можна не продовжувати, еге ж? :) Скажу лише одне - в цю неділю у кума й набоїв нормальних не було (вперше використав "гумово-пінні" пижі, і не знав як їх правильно заряджати. В результаті вони повністю нейтралізували ударну силу пороху і шрот сипався метрів за 2 від ствола. Ще й не перевірив якість цих "нових" набоїв ДО полювання - залізне правило мисливця). Я дав куму 4 своїх набоїв, одним із яких він застрелив того зайця :). Більше того - ще й попросив в мене мішка, щоби того зайця туди покласти!
    То я вже не витримав і кажу куму: "куме, тобі не лише мед, ложку, хліб та "сотку". Тобі ще й бабу треба до них!" :-D

    P.S. Вдома кум "накрив" достойну "поляну" 8-)

понеділок, 13 квітня 2015 р.

Що із собою брати до війська (перепост із ФБ)

Eugene Mykhailiuk Як і що я збирав в армію.
 
Мене часто запитують, що я із собою брав і що з цього знадобилось.
Спробую підвести підсумки необхідності речей у навчальній частині і дати трохи порад тим хто збирається. Але хочу наголосити - різні частини сильно відрізняються одна від одної. Ми, наприклад живемо в казармах, а в Яворіві чи Житомирі живуть в наметах.

1) Форма. Нам форму видали. Усім. Але не одразу. Окремі бійці чекали форму зо два тижні. Але у випадках коли розмір дуже рідкий і їм не вистачило. Вони ходили в цивільному.
Нам одразу видали літню і зимову форму. Тобто при бажанні можно вдягти щось одне, а інше випрати. Якість тканини і пошиття невисока, і дуже синтетична, в народі "скло". Форма легко запалюється, і я чув що у декого викликає подразнення при контакті зі шкірою. Собі я придбав нормальну бавовняну форму у камуфляжі A-TACS AU, але нам заборонили носити форму іншого зразка. Тож моя форма поїхала додому до кінця навчання. Я би порадив, якщо в частині дозволяють носити неуставну форму, взяти з собою комплект, наприклад, бундесверівського флектарну. Там гарна тканина, він не маркий і це недорого.

2) Взуття.
Видають наші або канадські берці. Я, чесно кажучи, не намагався в них ходити, але багатьом було незручно в канадських. Жаліються на велику вагу, та на те що вони натирають.
Враховуючи, що у меня плоскостопість, я одразу собі придбав комфортні берці і зробив до них супінаторни устілки. Та і врешті-решт більшість курстантів придбали собі комфортні легкі берці.

3) Білизна. Видали дві пари кальсонів та три куфайки різної теплоти. Одну пару дивних і неприємних шкарпеток. Із собою взяв 10 пар однакових шкарпеток та стільки ж пар трусів. Два комплекта термобілизни, але теплий повернув додому і дві пари термошкарпеток. Взяв ще десь 7 футболок, але оскільки викоростовую їх тільки для того щоб спати то двох-трьох достатньо.
Наполегливо раджу брати з собою достатню кількість трусів та шкарпеток і регулярно міняти. Питання гігієни дуже важливе і не можна нею нехтувати.

4) В якості шапки видали шарф-трубу з дуже тонкої тканини, що не захищає від вітру та швидко розтягується. Я з собою взяв шапку та шемаг. Як будете брати шапку беріть краще чорну або захисного кольору. Червоні шапки у нас дуже дратували командування. Та і шемаг, або якийсь шарф раджу взяти для захисту шиї від подряпин та обличчя від пилу.

5) Про засоби особистої гігієни, здається нема чого казати. Рушник, зубна щітка, паста, мило, шампунь. Хто не носить бороду - засоби для гоління. Ножиці або кусачки для нігтів, щоб потім не шукати собі у товаришів. Обов'язково дезодорант. Якщо ви їм не користуєтесь дайте собі по голові і почніть користуватись. Бо інакше вас навчать це робити товарищі по кубрику. Капці візьміть такі, щоб можно було ходити в душ, не потрібно брати в'язані. Серветки!!! Багато вологих серветок!!! Частину спиртові, частину гігієнічні (без спирту). Це ваш щодений душ. Серветки зайвими не будуть!!!

6) Аптечка. Обов'язково беріть ліки від своїх хвороб, якщо у вас є щось хронічне. Та стандартні ліки: парацетамол, сорбекс, мезім. Якщо у вас проблеми з тиском - беріть ліки від тиску. Рулон пластиру (не паперового), бактерицидний пластир. Для дезінфекціі подряпин - хлоргекседин, забудьте вже про перикис водню. Мазь від синців та забоїв. Ще доречно буде взяти засіб від натертостей та мозолів.

7) Я взяв теплий спальний мішок на -25 та гарний товстий каремат. Мені поки що не знадобилось, оскільки ми живемо у казармі. Але, наскільки я знаю, там де живуть у наметах забезпечують спальними мішками.

8) З корисних речей:
  • Подовжувач на декілька розеток, або хоч трійник. Розеток не вистачає.
  • Швейцарський ніж або мультітул с консервним ножем, викруткою та іншим.
  • Великий ніж - різати сало
  • Ліхтарик. Зовнішня батарея "банка".
  • Зручний штурмовий рюкзак, хоча і рюкзак для міста теж підійде. Баул, що видали, носити неможливо.
  • Мотузка (артилеристам знадобиться)
9) Ну і трохи того, що зовсім не потрібно, але я радий що взяв:
За сукупністю причин я собі взяв особистий бронежилет, каску, розвантажувальний жилет та інші засоби захисту. Все це я взяв із собою. На тренування з вогневої підготовки я вдягав своє. Мета - впевнитись що я нормально почуваю себе у цьому і що мені зручно. Впевнившись - відвіз додому. Але насправді це не є потребою. Каски та бронежилети для навчання видають.
Ось наче все пригадав. Як щось забув - питайте.

Слава Україні!

вівторок, 7 квітня 2015 р.

Шок. Просто шок

Здавалося би, що в історії II Світової війни вже не може бути нічого такого, що було би здатне привести до шоку. Та ні. Знайшлося.

пʼятницю, 3 квітня 2015 р.

Класифікація пострілів (цитата із книги)


ВЕРТИКАЛЬНЫЙ (КОРОЛЕВСКИЙ) ВЫСТРЕЛ

Это один из самых красивых и верных выстрелов. Трудным его назвать нельзя, так как птица наиболее открыта. Промахи случаются обычно вследствие того, что ружье незаметно и невольно задерживается в момент нажатия на спуск, отчего снаряд проходит сзади птицы. Но если охотник владеет техникой стрельбы, то битая птица, как правило, падает прямо под ноги. Поэтому такой выстрел и называют королевским. Обучению такому выстрелу способствует стрельба на 8-м номере круглого стенда.

ВСТРЕЧНЫЙ ВЫСТРЕЛ

При стрельбе по птице, летящей на охотника, различают три положения: птица летит выше головы охотника – это высокий встречный выстрел; птица летит на уровне глаз охотника – прямой встречный выстрел; птица летит ниже головы охотника – низкий встречный выстрел.
Высокий встречный выстрел. Для того чтобы поразить птицу, ее нужно поймать на мушку ружья, закрыть стволами и, не останавливая ружья, нажать на спусковой крючок.
Прямой встречный выстрел. Птица летит прямо в лоб стрелку. Нужно прицелиться в саму птицу (не «сажать» ее на мушку, иначе – обнизишь) и, закрыв ее мушкой, нажать на спуск, не допуская ее слишком близко.
Низкий встречный выстрел. Значительно сложнее предыдущего. В этом случае необходимо целиться ниже птицы, так, чтобы видеть ее выше мушки. Причина промахов – ошибки в определении дистанции стрельбы; стреляют либо слишком далеко, либо напускают слишком близко. Кроме того, довольно часто приклад в плечо вставляют высоко, что мешает прицельной стрельбе вниз.

ВЫСТРЕЛ ВДОГОНКУ

Стрельба в угон – явление на охоте довольно частое. Если птица летит высоко, то стрелять очень легко. Ее нужно «посадить» на мушку, и она, таким образом, будет все время на виду у охотника. Если же птица летит низко, то нужно закрыть ее стволами, что значительно труднее и требует продолжительных тренировок. Обычно охотник целится в птицу и делает промах из-за «обзаживания».

ПОПЕРЕЧНЫЙ ИЛИ БОКОВОЙ ВЫСТРЕЛ

Такой выстрел относят к числу легких. Но нужно помнить, что птицу надо обогнать и нажать на спуск, не останавливая движения ружья (этот прием наши «маститые» стрелки выдают как нечто новое – «стрельба на обгоне»). Насколько опередить – зависит от дистанции, скорости полета птицы, снаряда дроби и состояния самого охотника.

ПОЛУУГОННЫЙ ВЫСТРЕЛ

Один из наиболее трудных выстрелов. Птица при подъеме довольно часто летит в сторону и вверх; поэтому целиться приходится также вперед и вверх. Изменения в прицеливании зависят от каждого конкретного случая направления полета птицы.

УГОННЫЙ ВЫСТРЕЛ

Так же, как и встречный, можно разделить на три категории: высокий, прямой и низкий. Высокий угонный выстрел самый легкий: целить надо под птицу. При прямых угонных выстрелах на близких дистанциях надо целиться поверх спины птицы, на дальних – в голову. Когда птица улетает низом, ее надо закрыть стволами, иначе снаряд дроби пройдет сзади птицы.

ВЫСТРЕЛ НА ПОДЪЕМЕ

В случае подъема птицы «колом» вверх, как, например, бекас, чирок или фазан, – выстрел один из самых трудных. Обычно птица поднимается с большой скоростью, а целится охотник, как правило, в саму птицу, и снаряд проходит ниже цели. Ч. Ланкастер рекомендует «быстро обвысить птицу и тотчас же нажать на спуск».

ВЫСТРЕЛ ПО ЛЕТЯЩЕЙ ВНИЗ ПТИЦЕ

Еще труднее предыдущего. В этом случае, как советует автор, нужно брать под птицу.

ВЫСТРЕЛ НАВСКИДКУ

Часто вынуждается обстоятельствами, особенно по бекасам, вальдшнепам, тетеревам в лесу и на охоте с гончими. Стрельба навскидку требует прикладистого ружья. Охотник, постоянно выцеливающий, никогда не будет хорошо владеть этим способом, как и тот, кто стреляет, не отрывая глаз от птицы или зверя. Выстрел навскидку – частый промах, но зато какое наслаждение срезать вальдшнепа, на мгновение мелькнувшего в густом кустарнике.

ПО БЕГУЩЕМУ ЗВЕРЮ ИЛИ ПТИЦЕ

При таком выстреле следует целить так же, как по низкоугонной или встречной птице, то есть в первом случае закрыть цель стволами, во втором – целить под нее. При поперечных выстрелах по зайцам полезно помнить, что бегают они довольно резво, а посему надо брать большее упреждение.

ПО СИДЯЧИМ ЗВЕРЮ ИЛИ ПТИЦЕ

Здесь, как говорит автор «Трактата...», легче стрелять, чем по бегущим или летящим; однако многие, даже хорошие стрелки влет, промахиваются по сидячим. Происходит это главным образом от незнания прямого выстрела своего ружья разными номерами дроби. При близких выстрелах по сидячим на земле птице или зверю нужно брать в основание цели; при дальних нужно целить несколько выше, а иногда даже может понадобится закрывать ее стволами.

Источник: Виктор ГУРОВ "ОХОТА И РЫБАЛКА. XXI ВЕК"

четвер, 5 березня 2015 р.

Якось пропустив - помер "Шкіпер", видатний член УНСО. Вічная та світлая пам'ять... :(((

Сабдж.
Пізно взнав про це :(.
З паном "Шкіпером" мене пов'язувала недовга переписка відносно його книги "Гаряча осінь 1993-го". Я захоплювався цією (та й іншими, на зразок "Війна в натовпі") книгою та її автором - Артилеристом Божею милістю та непересічним літератором.
Цієї людини вельми бракуватиме Українському війську та усій Україні.
Вічная пам'ять герою!

четвер, 26 лютого 2015 р.

Міжнародна кодова таблиця сигналів "земля-повітря"

З метою полегшення пошуку доцільно застосовувати Міжнародну кодову таблицю повітряних сигналів «Земля - ​​Повітря». Її знаки можуть бути викладені за допомогою підручних засобів (спорядження, одяг, каміння, дерева), безпосередньо людьми, які повинні лягти на землю, сніг, лід, витоптані на снігу.
Дані сигнали викладаються із підручних засобів так, щоби їх добре було видно з повітря (не закривали крони дерев та ін.)

Міжнародна кодова таблиця повітряних сигналів «Земля - ​​Повітря»

1 - Потрібен лікар - серйозні тілесні ушкодження;
2 - Потрібні медикаменти;
3 - нездатність рухатися;
4 - Потрібні їжа і вода;
5 - Потрібні зброю і боєприпаси,
6 - Потрібні карта і компас:
7 - Потрібні сигнальна лампа з батареєю і радіостанцією;
8 - Вкажіть напрямок слідування;
9 - Я рухаюся в цьому напрямку;
10 - Спробуємо злетіти;
11 - Судно серйозно пошкоджено;
12 - Тут можна безпечно здійснити посадку;
13 - Потрібні паливо і масло;
14 - Все в порядку;
15 - Ні (чи негативно);
16 - Та (чи позитивно);
17 - Не зрозумів;
18 - Потрібен механік;
19 - Операції закінчені;
20 - Нічого не виявлено, продовжуємо пошуки;
21 - Отримано відомості, що повітряне судно перебуває в цьому напрямку;
22 - Ми знайшли всіх людей;
23 - Ми знайшли тільки декілька чоловік:
24 - Ми не в змозі продовжувати, повертаємося на базу;
25 - Розділилися на дві групи, кожна слідує у вказаному напрямку.