четвер, 16 березня 2017 р.

Невеселі думки, викликані прочитанням інформації про МКПС

Колись давно, коли ще заробляв непогані гроші і міг собі дозволити регулярно ходити в стрілецький тир, вельми сподобались мені змагальні дисципліни в рамках МКПС. Аж до того, що прошов вступний семінар і дуже хотів продовжувати займатися практичною стрільбою. Але з причин суб'єктивного характеру розізлився на Українську федерацію МКПС (конкретно на тодішнього її Голову) і послав все нах.
Зараз, після 6 років, думаю, що тоді був не такий вже й неправий (після геть незрозумілих ігнорів різко висловився, що Українська МКПС - це не що інше, як ширма, приватизована кількома "наближеними до тєла"людьми, котрим абсолютно пох на інтереси рядових членів). А взявши кілька уроків в стрілецькому клубі Lex впевнився, що й професійний рівень інструкторів МКПСа (котрий в Ibis) та приватного Lex'a досить сильно відрізняється на користь останнього.

З того часу рівень матеріального достатку в чесних людей (не лише в мене) сильно впав, вартість хобі (от хоча б навіть набоїв) - сильно зросла, і в результаті стрілецька справа переважній більшості її симпатиків стала тупо не по кишені :(
І для мене врешті-решт питання втратило актуальність: чи МКПС на Кардачах, чи Lex на Дружби Народів мені вже все-одно. Тобто, іншими словами, вибір Volvo or Mercedes переді мною вже не стоїть :)

"Придется переквалифицироваться в управдомы" /(C)/ :)

Методи бойової журналістики та спецпропаганди

Давно гуляє по Інтернету текст рос. мовою. То переклав солов'їною з огляду на важливість теми.

-----------------

Я навчався на журфаку МГУ, у нас була військова кафедра. В обстановці секретності нас вчили бойовій спецпропаганді - мистецтву сіяти розбрат в лавах противника за допомогою дезінформації і маніпуляції свідомістю. Страшна, повинен вам сказати, справа. Без жартів!

Бойова, або «чорна», пропаганда допускає будь-яке спотворення реальних фактів задля вирішення пропагандистських завдань. Це ефективна зброя, котра використовується з єдиною метою - вибивання мізків противнику.
Метод «гнилого оселедця». Метод «перевернутої піраміди». Метод «великої брехні». Принцип «40 на 60». Метод «абсолютної очевидності». Всі ці методи і техніки ви теж знаєте. Просто не усвідомлюєте цього. Як вам і належить.

Нас вчили використовувати техніки бойової спецпропаганди проти солдатів армії супротивника. Сьогодні вони використовуються проти мирного населення нашої країни. Уже два роки, читаючи російські газети або переглядаючи телевізійні шоу, я з професійною цікавістю відзначаю, що люди, які координують в Росії вкидання і інтерпретацію новин, явно навчалися за тим самим підручником у того ж бадьорого полковника, чи його колег.
Ось для прикладу метод «гнилого оселедця». Працює наступним чином. Підбирається неправдиве звинувачення. Важливо, щоби воно було максимально брудним і скандальним. Добре працює, наприклад, звинувачення у дрібному злодійстві, або, скажімо, розтлінні малолітніх, або вбивстві (бажано з мотивів жадоби наживи).
Мета «гнилого оселедця» полягає зовсім не в тому, щоб звинувачення обґрунтувати і довести. А в тому, щоб викликати широке та публічне обговорення його (увага!) НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ ТА ІДІОТИЗМУ.
Людська психіка влаштована так, що, як лишень звинувачення стає предметом публічного обговорення, неминуче виникають його «прихильники» і «супротивники», «знавці» і «експерти», шалені «обвинувачі» і затяті «захисники» обвинуваченого.
Але незалежно від своїх поглядів всі учасники дискусії знову і знову підтримують на вустах ім'я “обвинуваченого” в контексті брудного та скандального звинувачення, втираючи таким чином все більше смороду «гнилого оселедця» в його «одяг», аж допоки цей “запах" не починає переслідувати жертву всюди . А питання «вбив-вкрав-спокусив чи все ж ні?» стає головним при кожній згадці його імені.
Або, наприклад, метод «40 на 60», придуманий Геббельсом. Він полягає в створенні ЗМІ, які 60 відсотків своєї інформації дають в інтересах противника. Зате, заслуживши таким чином його довіру, решту 40 відсотків використовують для надзвичайно ефективної (завдяки набутій довірі) дезінформації. Під час Другої світової війни існувала радіостанція, яку слухав чи не увесь антифашистський світ. Вважалося, що вона британська. І тільки після війни з'ясувалося, що насправді це була радіостанція Геббельса, яка працювала за розробленим ним принципом «40 на 60».

Дуже ефективний метод «великої брехні», який трохи схожий на «гнилий оселедець», але працює інакше. Його суть полягає в тому, щоби з максимальним ступенем впевненості запропонувати аудиторії настільки глобальну і жахливу брехню, що людям практично неможливо повірити, що про таке взагалі можна брехати. Трюк тут в тому, що правильно скомпонована і добре продумана «велика брехня» викликає у слухача чи глядача глибоку емоційну травму, яка потім надовго визначає його погляди всупереч будь-яким доводам логіки і розуму.
Особливо добре працюють в цьому сенсі вигадані описи жорстоких знущань над дітьми або вагітними жінками (згадайте розіп’ятого хлопчика “в трусіках” від LifeNews).
Повідомлення про розіп'яту дитину за рахунок глибокої емоційної травми, яку воно викликає, надовго визначить погляди реципієнта цієї інформації, скільки б його потім не намагалися переконати в абсурдності даної інформації, використовуючи звичайні логічні доводи.
Але особливо подобався нашому бадьорому полковнику метод «абсолютної очевидності», котрий дає хоч і не швидкий, проте надійний результат.
Замість того щоби щось доводити, ви подаєте те, в чому хочете переконати аудиторію, як щось очевидне, само собою зрозуміле і тому безумовно підтримуване переважною більшістю населення.
Незважаючи на свою зовнішню простоту, цей метод неймовірно ефективний, оскільки людська психіка автоматично реагує на думку більшості, прагнучи приєднатися до неї.
Важливо тільки пам'ятати, що більшість обов'язково повинно бути переважаючою, а підтримка нею поданої лже-інформації абсолютною і безумовною - в іншому випадку ефекту приєднання не виникає. Однак якщо ці умови витримуються, то кількість прихильників «позиції більшості» починає поступово, проте неухильно зростати (з плином часу - в геометричній прогресії) в основному за рахунок представників нижніх соціальних верств населення, котрі найбільш схильні до «ефекту приєднання». Одним з класичних способів підтримки методу «абсолютної очевидності» є, наприклад, публікація результатів різного роду соціологічних опитувань, котрі демонструють абсолютну суспільну єдність з того чи іншого питання. Методики «чорної» пропаганди, природно, не вимагають, щоби ці звіти мали хоч якесь відношення до реальності.
Я можу довго говорити. Вчили нас цілий рік, і список методів “бойової пропаганди” є досить широким. Важливо, однак, не це, а ось що. Методи «чорної» пропаганди впливають на аудиторію на рівні глибоких психологічних механізмів таким чином, що наслідки цього впливу неможливо зняти звичайними логічними доводами. «Велика брехня» досягає цього ефекту за допомогою емоційної травми. Метод очевидності - через «ефект приєднання». «Гнилий оселедець» - за рахунок впровадження в свідомість аудиторії прямої асоціації між об'єктом атаки і брудним скандальним звинуваченням.
Простіше кажучи, бойова спецпропаганда перетворює людину на зомбі, котрий не лише активно підтримує впроваджені в його свідомість установки, але і агресивно протистоїть тим, хто дотримується інших поглядів, або намагаються його переконати, користуючись логічними доводами. Інакше, власне, і бути не може. Всі методи бойової спецпропаганди об'єднує єдина мета. Вона полягає в тому, щоб послабити армію супротивника за рахунок внесення в її ряди внутрішньої ворожнечі, взаємної ненависті і недовіри один одному.
І сьогодні ці методи застосовуються проти нас самих. А результат, до якого вони призводять, є в точності тим, для досягнення якого вони і були створені. З однією відмінністю - взаємна ненависть і внутрішня ворожнеча виникають не в армії супротивника, а в наших будинках і сім'ях. Просто вийдіть на вулицю і подивіться, як змінилася країна за останні роки. Мені здається, проти власного населення бойова спецпропаганда працює навіть ефективніше, аніж проти солдатів противника. Напевно, тому, що на відміну від солдатів противника мирне населення не може себе захистити.

понеділок, 13 березня 2017 р.

Військовий талант Нестора Махна

Цікаву статтю про військовий талант Нестора Івановича Махна знайшов. Де розглядаються його заслуги як військового тактика та основоположника маневреної війни.

Штандартенфюрер СС – двічі лауреат Сталінської премії, ага :)

Не чули про таке? А це ж реальний факт!

Чому серед мирного населення СССР було стільки жертв в часи 2-ї світової війни

Бойовий досвід Ізраїлю

Вельми цікаво й повчально. Отак і Україні потрібно.
Але не з вальцманами-зрадниками :(
І взагалі, 95% верхівки влади ("президенти", а по факту "кроти"-резиденти Хуйлостану, захланні прем'єри, кадрові працівники ФСБ/ГРУ на посадах мєнісра оборони та нач. ген. штабу ЗСУ) за УСІ роки "незалежності" слід взяти "на підвал", прострелити коліна, задокументувати свідчення державної зради і пустити "в расход". З конфіскацією усього майна УСІХ їхніх виводків. І подачею запиту у відповідні міжнародні установи щодо повернення з-за кордону ними награбованого.

суботу, 11 березня 2017 р.

Рецепт приготування зайця в апельсиновому соку

Взято у ФБ від Алексей Киуила. За що йому щира вдячність :)
-----------------------------------------------------
Зайця ріжемо на порційні шматки.
Беремо 3-4 великі цибулини, нарізаємо півкільцями, перемішуємо з м'ясом, додаємо різні прянощі (ну, за рецептом треба був базилік, кріп, майоран, чабер, білий перець горошком,
але всього цього у мене не було, то обмежився тим, що було), заливаємо 1 л апельсинового соку (головне щоби сік був з кислинкою, а не солодкий! Мені сподобався Сандора, а ось "Наш Сік" трохи солодкуватий і вже не те виходить) і залишаємо в прохолодному місці на 2 години.Через дві години беремо казан, розтоплюємо 150 гр свіжого сала.
Після того як сало розтопилося виловлюємо шкварки, закидаємо 3-4 зубчики
дрібно порізаного часнику, злегка обсмажуємо і теж увесь часник виловлюємо (щоби потім не підгорів).
М'ясо дістаємо з маринаду і злегка обсмажуємо
в казані.
Опісля заливаємо м'ясо в казані отим маринадом, в котрому маринувався заєць, і додаємо 50 гр вершкового масла.
Даємо усій страві закипіти, і потім тушкуємо на маленькому вогні з закритою кришкою 1,5 години.
За 20 хв.
до готовності посолити і поперчити на свій смак.
Після цього ще не раз готував зайця за різними рецептами, але заєць в апельсиновому соку так і залишився для мене смакотою.