четвер, 30 серпня 2012 р.

(НАДВАЖЛИВО!) Правила поведінки зі зброєю на полюванні

Обращение с ружьем на охоте
Мы ежегодно узнаем немало случаев небрежного, легкомысленного обращения с огнестрельным оружием, оканчивающихся для охотников тяжелыми последствиями. Чтобы не подвергать опасности свою жизнь и жизнь своих товарищей, каждый охотник должен постоянно и неотступно придерживаться обязательных правил обращения с ружьем.
Главное из них - никогда не наводить ружье на человека, даже если оно, по вашему мнению, не заряжено. "Правило это не должно знать никаких исключений, ни под каким предлогом. Самый глупый из этих предлогов, ежегодно ведущий к несчастьям, "я думал, что ружье не заряжено", глупый потому, что "думать" тут нечего, а надо убедиться наверное, и потому еще, что обознаться всегда возможно, и всегда ружье может оказаться заряженным" (С. А. Бутурлин. Советы молодым охотникам. Журнал "Охотник" № 3, август 1924 г.).
Никогда не следует стрелять в направлении людей, хотя бы и находящихся на расстоянии, не досягаемом, казалось бы, для поражения дробью. Надо помнить, что дробь при стрельбе под углом 30° к горизонту летит на 200 (№ 7) - 300 м (№ 1). Скорость полета дробинок на эти дистанции невелика, но при попадании в глаз они могут нанести человеку увечье. Экспрессные пули, обладая огромной начальной скоростью, летят на расстояние трех-четырех километров и на всем этом протяжении опасны для людей и животных. Пуля широко распространенного у нас малокалиберного (5,6 мм) патрона бокового огня, имея ничтожный вес, летит на 800-900 м. Наиболее часто применяемая охотником круглая пуля 16 калибра, вылетая из ружья со скоростью около 400 м, пролетает до тысячи метров; такая же пуля 12 калибра летит на расстояние около 1200 м, причем скорость падения ее составляет еще 81 м в секунду. Слипшиеся в комок дробины имеют убойную силу, равную крупной картечине или пуле, и могут ранить человека на довольно большом расстоянии.
Нельзя стрелять по дичи, если недалеко от нее находятся люди: всегда возможны рикошеты. Я знаю случай, когда из нарезного ружья выстрел был направлен прямо от линии стрелков, а пуля тяжело ранила одного из участников охоты, стоявшего на той же стрелковой линии. Следствие установило двойное рикошетирование пули от деревьев. Вода, лед, мерзлая земля, деревья и другие твердые предметы могут отклонить попавший в них снаряд более чем на 40° от направления выстрела.
При стрельбе на охоте никогда не следует стрелять по неясно видимой цели. Выстрелом, сделанным якобы по зверю, однажды был убит охотник в меховой шапке, мирно расположившийся отдохнуть за небольшим, поросшим бурьяном бугорком. Летней ночью зарядом картечи был убит наповал охотник, ползший в кукурузе к диким кабанам.
Нельзя стрелять на шум (шорох): на облавных охотах таким сделанным наугад выстрелом вместо зверя легко поразить загонщика, а при ходовой охоте в лесу - товарища или собаку.
В кустах, зарослях камыша, посевах кукурузы, подсолнуха, в высоком бурьяне и т. п. категорически запрещается стрелять ниже роста человека: там всегда могут оказаться работающие или отдыхающие колхозники, сторожа, другой охотник, домашний скот.
Ружье культурный охотник разряжает еще при подходе к населенному пункту, перед посадкой в поезд, автомашину, подводу, лодку. При встрече на охоте с людьми ружье либо разряжается, либо раскрывается. При посадке в лодку, автомашину, телегу нельзя подавать или брать ружье за стволы или класть его стволами, направленными на себя или окружающих.
Ни стволами, ни прикладом никогда не следует добивать подранков: малейшее сотрясение ружья часто влечет выстрел из второго, заряженного ствола. Нельзя поэтому опираться на ружье рукой или туловищем.
Дома ружье должно быть всегда разряжено и недоступно для посторонних и детей, особенно подростков.
Если руки мокрые или замерзли, надо быть очень осторожным. При взводе или спуске курок может выскользнуть из-под пальца и произойдет выстрел.
При поломке возвратной пружинки бойка возможен выход его за щиток колодки; в этом случае грозит выстрел при закрывании ружья. Много несчастных случаев происходит на охоте из-за изношенности деталей ружейного замка, плохой подгонки их на заводе и т. п. Настоятельно рекомендуем молодым охотникам познакомиться со статьей эксперта-криминалиста Г. Самсонова о причинах так называемых "непроизвольных" выстрелов, опубликованной в № 10 журнала (1957 г.). Прочтя эту статью, вы поймете, что открывать и закрывать ружье, взводить или спускать курки, ставить и снимать их с предохранителя можно только тогда, когда стволы ружья направлены в безопасную сторону.
Много несчастных случаев происходит при падении охотника или ружья. Поэтому, преодолевая крутой склон, перепрыгивая через канавы, изгороди и ручьи, идя по льду и т. д., ружьё для безопасности надо разряжать.
На привалах нельзя прислонять ружье к деревьям, заборам и т. д.: неожиданный порыв ветра или другие причины могут вызвать падение ружья и выстрел. Подходя к привалу, ружье следует разрядить и затем повесить на крепкий сук дулом вниз, чтобы в стволы не попали бы дождь, снег или древесный мусор. После преодоления занесенного снегом оврага или после случайного падения проверьте стволы: в них могли попасть снег, земля, обломанная ветка и другие посторонние предметы. Выстрел же с забитыми стволами ведет, в лучшем случае, к раздутию, а чаще всего - к разрыву стволов и ранению стрелка.

Б. Обыденов
"Охота и охотничье хозяйство № 1 - 1959 г."

понеділок, 27 серпня 2012 р.

Перший в житті мій вихід на полювання на водоплаваючу птицю

Фоток не буде, бо реально не було коли робити. В сенсі, що не до них було. Натомість я спішив насолодитися процесом :)
Отже, в суботу ввечері (десь із 18-00 і аж дотемна) та неділю вранці (із 7-00 і до 12-00) в мене мав місце сабдж. Разом із кумом Толіком, досвідченим мисливцем (мисливського стажу, мабуть, років із 30, не менше).

Субота 25.08.2012.
Виїхали моїм "танком" до т.зв. "пасіки" (див. відмітку на карті. Це місце, де за селом Суськ і дійсно колись була пасіка. Але вже давним-давно її там нема. Проте назва серед місцевих жителів побутує й досі). Минули "пасіку" і проїхали ще кілометрів зо два (це якщо по прямій. А реально петляли на першій передачі мабуть всіх 4-5 км) в напрямку колишніх меліоративних каналів між Суськом, Жобрином та Дюксином (див. карту області). В цій області ми й ходили, вишуковуючи качок. Проте безуспішно. За весь вечір побачили лише трьох бекасів, котрі знялися й сполохано відлетіли від нас ще метрів за 40. Стріляти по них було повним безглуздям.
Походивши години зо дві-дві з половиною і здорово втомившись ми повернулися додому, випили в кума вдома по 150 гр прекрасного шнапсу під сальце, свіжі помідорчики та холодець із курки і полягали спати, домовившись виїхати о 6-30 ранку в інше місце (між селами Деражно та Дюксин, ближче до Деражного. Я ці місця знаю з дитинства, бо бував там на спінінговій, і не лише, рибалці незліченну кількість разів).

Неділя 26.08.2012.
Виїхали, як і домовлялися напередодні, точно о 6-30, і за півгодини вже були на місці (це місце жителі навколишніх сіл називають "біля Свєтя". "Свєть" - так по-місцевому звали покійного господаря хутора). Покинули "танк" на горбочку, а самі походили по навколишніх ставках та стариці. З нульовим результатом. Кум Толік все дивувався, що, мовляв, такі чудові місця для качки, а її катма.
Я запропонував трохи передислокуватися (див. відмічену область), мотивуючи це тим, що кожного року в тих місцях бачив качок. Небагато, але бачив. Там-то й відбулися основні події :).
Спершу кум сполохав величезного селезня. Я дивився в іншу сторону і був трохи закритий очеретом, тому зблизька цього селезня не встиг роздивитися. Кум двічі таки пальнув по ньому, проте не попав. Селезень на бриючому польоті пішов від кума, метрів за 80-100 розвернувся на 90 градусів вправо і щез за зарослями очерету. Кум в серцях матюкнувся і негайно пішов до "танка" за "забродами". Бо ходив до цього часу у звичайних гумових чоботях.
Оскільки в мене "забродів" не було (я спеціально не брав із собою офіцерське ОЗК, бо моєю метою було просто "зазнати відчуття полювання". Тепер братиму обов'язково), то я перейшов на іншу сторону дороги (там болітце набагато мілкіше і значну його частину можна було би пройти у звичайних гумових чоботях). Отож, кум "місив болото" з однієї сторони, а я - з протилежної.
І буквально через 5 хвилин в мене спрацювала "чуйка". Хочте вірте - хочте ні! Я зняв рушницю із запобіжника і з подвоєною уважністю почав оглядати навколишній очерет та осоку. І не даремно! За якусь хвилину метрах в 15-ти від мене сполохано здійнялась качка середніх розмірів і, набираючи швидкість, по дузі полетіла вперед-вверх-направо. Я шмальнув двічі, один за другим, проте не попав :(. Помилка була стандартна для зелених новачків: теоретично я прекрасно знав і знаю (подумки багато разів про себе проробляв), що при прицілюванні слід брати упередження. А от в гарячці не взяв :-Е.
Після невдалих пострілів трохи трусилися руки... і, безперечно, кілька разів сам себе матюкнув :))).
Проте за хвилину-другу я вже продовжував повільно бродити по болітцю, намагаючись підняти здобич "на крило". І хвилин через 5 таки знову сполохав птицю. На цей раз болотну курочку (це я недавно в Інтернеті знайшов фотку здобичі, бо спочатку думав, що це кулик :)). Курочка піднялася десь метрах в 10-ти від мене і спробувала втекти понад самою осокою. Але я тут вже холоднокровно її вицілив (на цей раз з необхідним упередженням) і поклав з першого пострілу наповал. Добре, що мав шрот №6, бо маю враження, що більший шрот розніс би її на шматки. А так все було гаразд.
Коли підійшов і підняв здобич, то був трохи розчарованим - в польоті птаха мені видалася значно більшою. Потім кум Толік сказав, що так завжди буває: в польоті птиця завжди здається набагато більшою завдяки розпущеним крилам та хвосту.
Більше ми нічого не бачили. І, походивши ще деякий час, сіли в "танк" і повернулися додому в Суськ.
Як би там не було, але перший трофей, нехай і самий скромний, я таки дістав. А також реально отримав задоволення від процесу. Не вбивства, ні! А процесу бродіння по траві, приємної втоми від цього, спілкування з кумом, "травлення" різних байок, а також від відчуття зброї в руках. Скажу так, що в плані фізичних навантажень полювання на болотну птицю конкретно "вставляє" рибалку зі спінінгом. В основному за рахунок бродіння по болоту, коли трава, осока та очерет обплутують ноги, болото засмоктує і заважає переступати, а рушниця за години дві-три конкретно відтягує руки (вона, порівняно зі спінінгом, далеко не легенька. Біля 4-х кг все ж...). Весь час в бойовому положенні її не поносиш - це я на власному досвіді переконався.

Резюме: в найближчу суботу-неділю (1-2 вересня), якщо нічого не зміниться, знову піду на полювання :). Це супервідпочинок та вельми добре та збалансоване фізичне навантаження. Якраз те, що потребує мій нинішній життєвий уклад. А особливо моя спинка 8-).

неділю, 19 серпня 2012 р.

Все про релоадінг набою 7,62х39

Власне сабдж. Рекомендую всім зацікавленим.

Чудовий ресурс про радіозв'язок та портативні радіостанції

Сабдж ось тут.

Що необхідно знати про батарейки та акумулятори

Три статті для елементарного рівня знань про побутові батарейки та акумулятори:
  1. Полезная информация о батарейках
  2. Полезная информация об Ni-Cd/Ni-Mh аккумуляторах
  3. Литиевые (Li-on) аккумуляторы