Щойно нарешті повністю розібрався з ударно-спусковим механізмом свого АКМС. Протягом десь 2-2,5 годин кілька разів його розібрав, а потім зібрав, трохи поздиравши руки і живіт бойовою пружиною курка. Як в підсумку виявилось, поставити на своє місце курок з новою "нерозбовтаною" пружиною - відносно найгеморойніше у всьому процесі. Але пам'ятаємо, що спочатку нічого не дається легко :).
Тобто, я сам проробив ті дії, котрі НСД ("Наставление по стрелковому делу ВС СССР") рекомендує робити лише під наглядом кадрового офіцера, чи майстра-зброяра.
Спонукало таки взятися і вирішити раз і назавжди дане завдання (бо я вже півтора, а чи й два, роки все шукав хто би мені показав як це робиться. І нікого так і не знайшов) дві речі:
- Микола Дмитрович Ступак (директор і власник магазину "Ягдташ" на Майдані Просвіти, якраз напроти облдержадміністрації), дай йому Бог здоров'я, люб'язно та абсолютно безкоштовно двічі продемонстрував мені як розбираються деталі спускового гачка (сам гачок, шептало одиночного вогню з двома пружинками, сповільнювач курка і важіль перемикання вогню). І я побачив що дійсно там нічого складного нема. Більше того, зібрати неправильно цей механізм (як, до речі, і всі інші механізми в автоматах Калашникова) просто неможливо, бо деталі просто не складуться докупи, якщо намагатись їх складати неправильно. То цей факт мене заспокоїв і надихнув спробувати розібрати/зібрати вузли УСМ, котрі розміщені на двох інших осях, а саме: курок з бойовою пружиною та пружина автоспуску з самим автоспуском (реально в АКМС-МФ автоспуск знято, а замість нього поставлена звичайна втулка такої ж ширини).
- Вчора у міськвійськкоматі мені зробили запис у військовий квиток про присвоєння чергового офіцерського звання: майор запасу (присвоєння відбулось згідно відповідного наказу КСВ ЗСУ ще 04.10.2010). Ну то я вирішив відзначити це і зробити якусь корисну справу військового спрямування :)))
Так що нині я вже можу сказати, що знаю як майже до гвинтика розібрати і зібрати свою зброю (ну, ствольну коробку від ствола не від'єднував, бо майже намертво прикріплена до ствола на заводі "ФОРТ" газова камера з планкою Піккатіні не дасть змогу цього зробити).
Звичайно, що вельми хотілося би ще мати в арсеналі якийсь "вінторєз", чи СВД, кілька гранатометів (от хоча би РПГ-7) з відповідними зарядами, по ящику наступальних та оборонних гранат і з десяток-півтора МОН-ок (50-ток та 100-ток). Але це вже я розкатав губу... "не ту державу Гондурасом назвали" /(С)/ :) (не плутати з країною!). Ото хіба може колись ще гладкоствол якийсь помповий прикуплю, коли кошти "лишні" заведуться. Щось типу Ремінгтона-700 чи Мосберга-500.
Звичайно, що вельми хотілося би ще мати в арсеналі якийсь "вінторєз", чи СВД, кілька гранатометів (от хоча би РПГ-7) з відповідними зарядами, по ящику наступальних та оборонних гранат і з десяток-півтора МОН-ок (50-ток та 100-ток). Але це вже я розкатав губу... "не ту державу Гондурасом назвали" /(С)/ :) (не плутати з країною!). Ото хіба може колись ще гладкоствол якийсь помповий прикуплю, коли кошти "лишні" заведуться. Щось типу Ремінгтона-700 чи Мосберга-500.
І взагалі, якось треба буде махнути на пострєлухи, бо вже давно не був. Шмальнути разів 50. Більше навряд чи вдасться, бо патрони FMJ 7,62x39 вже по 3,50 грн за один ("Wolf" барнаульський). А були по 3,00. Луганських не бачив, тому нічого за них не скажу. А може "на хвіст" когось взяти за якусь невелику компенсацію... подумаю, одним словом.
Вже бойова пружина не б'є по пальцях та животі :)
ВідповістиВидалитиЕмпіричним шляхом до мене дійшло, що її слід при збирання обережно вставляти навскоси, а не під прямим кутом, відносно відповідної осі. Ну, але тут слова та підказки не допоможуть. Треба реально пробувати й тренуватися.