Цитату знайшов підходящу до сабдж. Повчальну для тих, хто в таких умовах (ще) не бував. Взята з книги Д.Корчинського "Це і Воно". Не буду радити прочитати дану книгу (так як і інші книги Д.Корчинського. Наприклад, "Війна в натовпі"), бо це геть на любителя. Але особисто мені було цікаво. Ніби заново переживав аналогічні ситуації... І взагалі моя особиста думка є така, що Д.Корчинський - вельми і вельми неординарна людина. Провокатор? - Без сумніву так. Ще й вельми талановитий. Агент (кількох) спецслужб? - Майже напевно. Боягуз? Дурень? - Безперечно ні. В рукопашну з москалями (їхньою "хвальоною десантурою") за власним бажанням навряд чи боягузи ходять. А Корчинський в Абхазії ходив (в складі експедиційної групи "Арго" УНА-УНСО) як рядовий боєць. І, як бачите, залишився живим. Відносно глупоти, то він взагалі майже геніяльний чуваг. Патріот України? - Однозначно (питання лише "якої України?").
Отож, цитата:
У стані бойового стресу адреналін вприскується в кров, обрій звужується, змінюються всі відчуття у тому числі сприйняття кольорів, уповільнюється внутрішній годинник, змінюється мислення і рефлекси. Особистість змінюється. Коли стрес минає, людина, зазвичай, не пам'ятає, що відбувалося.
Навички, які набуваються в звичайному, "побутовому" стані, не працюють в стані "адреналіновому". Скажімо, всі методики відпрацювання бойового стріляння зводяться до того, що учень повинен бути переляканий до смерті і тільки так навчатися. Прийоми для стресового стану мають набуватися у стресовому стані.
Немає коментарів:
Дописати коментар