Документальна книга про жахливо відомий маньчжурський "Загін 731"

Сабдж "Кухня диявола" японського письменника Морімура Сейєті.

В порівнянні із медичними експериментами над людьми, котрі проводилися цим загоном, відомий доктор Менгеле нервово курить бамбук в кутку.

Я ще маю в себе фільм "Philosophy of Knife" ("Філософія ножа"), заснований на документальних матеріалах про цей спецпідрозділ японської мілітарної потуги часів II-ї Світової війни. Закачав його десь років зо два тому, здається, із thepiratebay.org. І скажу, що хоча є симпатиком жанру horror movie, проте додивився фільм до кінця лише десь за 5-м разом. Бо, наприклад, споглядати документальні кадри виривання кліщами у живої людини послідовно, по одному всіх зубів, а в кінці і язика (один із багатьох видів медичних досліджень людської реакції на больовий шок, котрі проводилися "Загоном 731") задоволення, прямо скажемо, мало. Я вже мовчу про відпилювання ніг, рук і т.д..

І практично всі експерти кажуть, що на той час у цілому світі найдалі у сфері бактеріологічної зброї просунулися саме японці. Завдяки "Загону 731" та його близнюків-сателітів ("Загону 100" та "Загону (забув номер)"), да. Недарма американці забрали до себе (працювати у своїх лабораторіях) очільників та основних "спеціалістів" "Загону 731", приховавши їх від суду за злочини проти людства.