пʼятницю, 13 січня 2017 р.

Історія одного полювання, на котре не попав

Позавчора терміново мої друзі-мисливці виїхали на полювання на вовка - вхідний слід є, вихідного нема. А я не зміг Робота (звіти річні), будь вона неладна... :(
Ну так ось.
Аж дотемна не могли побачити цих вовків.
Хоча відразу знайшли сліди 4-х вовків. Як потім виявилося їх було більше. Думки розділилися - 5 чи 6. Причому один вовк - реально гігантський, інші - однотипно малі. Виглядало на вовчицю з виводком. Про них вже якийсь час говорять в навколишніх селах.
Коли вже в передвечір'ї змотували прапорці (двічі обкладували різні квартали - безуспішно), то на позосталий ряд прапорців вийшов той величезний вовк і один менший. Суб'єктивно їздовий та ще один мисливець (котрий стріляв по "вовкулаці") сказали: "мля... був як коза!"
Пройшлися назад і глянули по слідах - побачили, що перед прапорцями вовки розсипалися "вєєром". Той, хто ходив далі, сказав, що так було не один раз: розсипАлися, верталися вздовж периметру назад, а потім збивалися в зграю знову. Як їх не побачили - ніхто не розуміє.
Стріляно "вовкулаку" картеччю (от не пам'ятаю розмір - бо з чужих слів чув). І ніби й гарно обсипала, але крові не знайшли, проте чітко було видно, що звір волочив задню ногу. Крові не було взагалі. По сліду дойшли до вельми густих та обширних зарослів верболозу. І там з огляду на темряву покинули полювання.
Звір вийшов з облоги.

Ось така була пригода, в котрій мені не вдалося взяти участі :(

Немає коментарів:

Дописати коментар