Я не пам'ятаю звідки в мене взявся цей текст. Просто переглядав свої архіви і наткнувся на нього. На самому краю пам'яті ніби є якийсь туманний образ тексту "свидетельства тех, кто прошел войну и выжил". Проте, чесно - не пам'ятаю. Хоча текст переважно imho заслуговує на увагу. Особисто мені остання його частина нагадала добре відому "афганцям" методичку політвіділу 40-ї армії :). Були такі, ага... невелика "методичка ОКСВА" сторінок на 15-20, куди окрім основних геополітичних даних СССР'ного розливу входив також мінімальний окупаційний розмовник типу "матка, тафай шнапс, яйка, млєко, кдє єст русіш партізанен ванюшка, etc" (здається і з/на дарі, і з/на пушту, але можу помилятися, бо давно було).
-------------
Поведінка в бою
Завжди май партнера. Якщо навіть цього не зробить командир, то розбийтеся на пари самі. Увесь час тримайтеся один одного, а кожна пара - свого підрозділу. Як би не було важко, стежте один за одним і допомагайте: вогнем, словом, патронами, жартом... Пересувайтеся по черзі. Один спостерігає й прикриває - інший перебігає. Потім навпаки. Ви двоє - єдине ціле. З безлічі цих цільностей складається ваш взвод, ваша рота.
Головне завдання - спостерігати. Якщо потрапив під обстріл - не поспішай стріляти сам, займи укриття й спостерігай. Стріляти треба не зі страху, а по цілі. Відкриєш вогонь навмання - вважай пропав: виявив себе, сам став ціллю. Стріляй тоді, коли бачиш супротивника, або спалахи вогню його зброї. Оце і є твоя ціль.
Не стирчи на одному місці. Дві-три черги - і міняй позицію. Нехай це буде три-чотири метри вправо - вліво, назад. Перебігай, а ще краще - переповзай. Друг прикриє тебе. А ти - його. Через кілька хвилин ви будете чудово розуміти один одного.
Треба заздалегідь очима відшукати кілька укриттів, які можна використати по черзі. Але укриття є різні. Знай, що супротивник у першу чергу шукає тебе саме за укриттями. Якщо в нього є підствольні гранатомети, то укриття може й не врятувати. Не затримуйся за укриттям довго. Грай із супротивником у хованки і вражай його вогнем. Він теж людина, і ніщо людське йому не чуже, особливо ураження твоїм влучним пострілом.
Пам’ятай, що запас боєприпасів у тебе обмежений. Витрачай їх ощадливо. Це тільки в кіно а ля «Рембо» черги можуть бути по півмагазину, а то й на всю кулеметну стрічку. У тебе черги мають бути не довші, ніж по 2-3 патрона і по ЦІЛІ, а не у всесвіт. Якщо треба перезарядити магазини, крикни другові нехай прикриє тебе - і зникни на цей час для ворога. Якщо тремтять руки - все нормально. Це від збудження, незабаром пройде. Пам’ятай, що відбиватися автоматом наче бітою неефективно. Май завжди при собі запас набоїв.
Великий російський письменник Л.Н. Толстой у романі «Війна й мир» своє відношення до війни виразив таким рядком: «Війна не люб'язність, а найбридкіша справа в житті, і треба пам'ятати це й не грати у війну». Не грати у війну. Ті фільми, які ти бачив і в яких демонструється саме гра у війну, дуже далекі від реальності. Насправді все набагато простіше, й одночасно складніше. Надивившись сцен, в котрих крутий рейнджер стріляє у своїх ворогів, деякі наші солдати в першому ж зіткненні із супротивником випускають весь боєкомплект за лічені хвилини. Це лише в голлівудських сценаріях автоматні магазини й кулеметні стрічки безкінечні. В реальному бою в одному магазині всього 30 набоїв, а в чотирьох магазинах -120. Розстріляти магазин можна всього лише за 20 секунд, а всі чотири - менше ніж за п'ять хвилин. Досвід показує, що така стрілянина не буває прицільна: кулі летять не в ціль, а в уявний образ цієї цілі. Причому недосвідченому солдату здається, що чим більше їх випустиш, тим більше цілей уразиш. Це не так. Для ураження цілі досить однієї кулі. Просто ціль треба бачити й попасти саме в неї...
Об'єктом твоєї пильної уваги повинне бути також усе, що стирчить над навколишньою місцевістю. Відтіля можуть «працювати» снайпери й інші стрільці. У місті чи населеному пункті - це верхні поверхи будинків і особливо дахи. При діях у місті домовтеся з напарником, хто які сектори буде спостерігати. Наприклад, ти - уперед і вліво. Він – назад і вправо. Інакше вас можуть обійти. Особлива увага - до підвалів, точніше до входів у них. Відтіля можуть ударити в спину, перечекавши, доки ви пройдете вперед. Такі ж дії не завадять і на місцевості поза населеним пунктом. Там можуть бути яри, «зеленка», горби і т.д. Спостерігайте за всім цим.
Всьому цьому тебе будуть вчити. Ми не збираємося викладати тобі науку перемагати. Цим займуться твої командири. Ми лише хочемо, щоби відразу на навчальних заняттях ти діяв як у бою. Саме так виробляються навички. Якщо на заняттях не грати у війну, а усвідомлено діяти, як у справжньому бою, то наші поради допоможуть тобі максимально використати будь-які заняття для придбання навичок, необхідних для виживання, а значить і для перемоги.
Поради тих, хто вижив в бою, безцінні. Наводимо поради твоїх старших товаришів, що вдосталь понюхали пороху:
- Найголовніше - це триматися своїх, не відставати й не рватися вперед. Увесь час слухай своїх командирів. Завжди зберігай спокій і холоднокровність. У жодному разі не панікуй! Якщо стає страшно, то намагайся не показувати цього своїм товаришам. Якщо вас обстрілюють, не бійся вести вогонь у відповідь, але обов'язково - по цілі, а не навмання. Бо бувало й так: ворог обстріляв нашу групу, ми відразу всі залягли й нічого не бачимо, а лише лежимо. Ніхто навіть голови не піднімає. А вороги цим користуються. Доки група лежить, вони підтягують свої основні сили...
- Після всього що я бачив і пережив, можу тобі сказати: саме головне - завжди зберігати спокій і холоднокровність, бути уважним. Коли йдеш на операцію, бери тільки те, що вважаєш потрібним. Ніколи не нехтуй бронежилетом. Ще можу порадити тобі якнайчастіше чистити автомат. Не треба сподіватися на те, що він сам по собі не підведе тебе. Він любить уважне та дбайливе відношення.
- Перед боєм саме головне не падати духом, не злякатися заздалегідь супротивника, не панікувати, слухати команди. Не показуй супротивникові, що ти його боїшся, що тобі страшно. Нехай боїться він. Бути уважним, не розслаблюватися, завжди бути напоготові й чекати нападу. Не варто піддаватися на безглузді провокації. Завжди вміло маскуватися. Завжди пам'ятати те, чому тебе вчили.
- В бою потрібно бути особливо уважним, чути й бездоганно виконувати накази командира. В особливих випадках приймати рішення самому й діяти чітко й рішуче. Від твоїх дій може залежати дуже багато, навіть чиєсь життя. Особливо небезпечні снайпери. Їх практично не видно, тільки чути клацання пострілів. Снайперів важко вирахувати, вони зазвичай сидять на горищах, або на верхніх поверхах будинків і стріляють не поспішаючи. Постріли їх досить рідкі, але точні. Будь особливо уважним до дахів, вікон верхніх поверхів і горищ.
- Щоби зброя в тебе завжди була справною, щоби вона тебе не підвела у важку хвилину - люби її й піклуйся про неї. Всі пересування здійснюй короткими перебіжками, переповзанням, прикривай свого товариша, не кидай його у важку хвилину. Свої дії потрібно здійснювати обдумано, узгоджено зі своїми товаришами. Набої дарма не витрачай, заощаджуй, щоби не залишитися без них до закінчення бою. Якщо у твого товариша скінчилися патрони, то поділися з ним. Два стволи у два рази краще, ніж один. Якщо товариш відстав - прикрий його вогнем. Цим ти врятуєш товаришеві життя, як і він тобі у важку хвилину.
- В бою найперше слід бути зібраним. Спостерігати за всіма пересуваннями супротивника. Діяти сміливо й рішуче. Коливання - вірна смерть. Думати треба на ходу, постійно крутячи головою навсебіч, щоби бачити все, чи майже все. Інколи лише один твій постріл може врятувати комусь життя.
- Сильно втомлюєшся морально. Весь цей гуркіт, свист, лементи впливають на людину. Вона відволікається, робить помилки. До цього треба бути готовим заздалегідь.
- Якщо ти, наприклад, перебуваєш під обстрілом далеко від своєї частини або блокпоста, не витрачай дарма набоїв, у голові тримай думку, що в будь-який момент тобі допоможуть. Не буває такого, що про тебе забудуть товариші. У ході бойових дій будь уважний, щоби не зачепити когось зі своїх. У бою ніколи не залишай товариша, навіть якщо не був з ним знайомий. Саме головне - це не розгубитися і просто не боятися.
- Якщо заступив у варту й пішов з товаришем на пост - не можна спати й випускати з рук зброю. Якщо вас почали обстрілювати або на вас напали, найголовніше - не розгубитися. Займи свою позицію й спостерігай, звідки ведеться вогонь. Побачив ціль - знищуй її. Ніколи не відкривай вогонь першим. Будь завжди мужнім, ніколи не залишай командирів і товаришів.
Ще кілька приказок із солдатського фольклору:
- Лінощі ніколи не були добрим супутником людини. А на війні вони - супутник смерті.
- Більше поту - менше крові.
- Краще бути втомленим, але живим.
- Утома - ніщо, життя - все!
Саме лінощі, котрі опанували бійцями в спеку, чи просто в годину відносного спокою, віддавали їх потім у руки смерті.
Бійці одного з підрозділів, полінувавшись в 35-градусну спеку окопатися як належить і обладнати позиції, через кілька годин у результаті одного обстрілу втратили стільки своїх товаришів, скільки цей підрозділ не втратив за всю війну. Вони були втомлені, сонце пекло нещадно...
Солдати іншого підрозділу, переживши два дуже серйозних обстріли при висуванні в призначений їм район, незважаючи на втому, прямо з маршу почали рити траншеї й обладнати позиції. Робота не припинялася навіть уночі. Спали лише ті, кому слід було нести службу в бойовій охороні. Бійці були втомлені, але в безпеці. Вони могли відпочивати, знаючи, що обстріл тепер не страшний, а товариші з бойової охорони не дозволять супротивникові напасти раптово.
Мирні жителі - особлива тема. У районі збройного конфлікту твої контакти з населенням повинні бути якщо не виключені повністю, то принаймі максимально обмежені. Незалежно від того, що й кого ти захищаєш, далеко не всі місцеві жителі можуть бути твоїми друзями. Це стосується будь-яких ворожих територій, районів міжетнічних конфліктів, якихось надзвичайних обставин. Ворог не обов'язково буде носити військову форму й неприховано носити зброю, він може надягати на себе личину друга, стріляючи при цьому тобі нишком в спину.
Суворо дотримуйся закону, всіх міжнародних норм. Не вступаючи в тісні контакти, не допускай грубих і агресивних дій стосовно населення, навіть якщо налаштоване воно зовсім не дружелюбно. Жорстокість та брутальність до цих людей буде множити число твоїх ворогів і акумулювати злість, що обов'язково обернеться проти тебе й твоїх товаришів.
Не піддавайся на провокації. Їх може бути дуже багато. Від відверто провокаційних закликів з метою викликати твою жорстокість до цілком мирних пропозицій: випити, зайти в гості, щось взяти в подарунок, провести час із дівчиною й багато чого іншого. Завжди будь готовим до підступу. Не довіряй нікому. Краще помилитися в людях. Вони зрозуміють тебе й простять, якщо це друзі. Ну а якщо вороги...
Надавай усіляку допомогу місцевому населенню, навіть якщо воно налаштоване вороже. Допоможи голодному, пораненому, хворому, особливо дітям, жінкам і старим, навіть якщо їхні чоловіки воюють проти тебе. Ти солдат. Твій обов’язок - захищати слабких і допомагати ім. З жінками, дітьми й старими воюють тільки боягузи. Своєю допомогою їм ти викличеш більше довіри до себе й поставиш під сумнів справедливість того, за що воюють їхні чоловіки. Множ число друзів і зменшуй число ворогів...
Завжди май партнера. Якщо навіть цього не зробить командир, то розбийтеся на пари самі. Увесь час тримайтеся один одного, а кожна пара - свого підрозділу. Як би не було важко, стежте один за одним і допомагайте: вогнем, словом, патронами, жартом... Пересувайтеся по черзі. Один спостерігає й прикриває - інший перебігає. Потім навпаки. Ви двоє - єдине ціле. З безлічі цих цільностей складається ваш взвод, ваша рота.
Головне завдання - спостерігати. Якщо потрапив під обстріл - не поспішай стріляти сам, займи укриття й спостерігай. Стріляти треба не зі страху, а по цілі. Відкриєш вогонь навмання - вважай пропав: виявив себе, сам став ціллю. Стріляй тоді, коли бачиш супротивника, або спалахи вогню його зброї. Оце і є твоя ціль.
Не стирчи на одному місці. Дві-три черги - і міняй позицію. Нехай це буде три-чотири метри вправо - вліво, назад. Перебігай, а ще краще - переповзай. Друг прикриє тебе. А ти - його. Через кілька хвилин ви будете чудово розуміти один одного.
Треба заздалегідь очима відшукати кілька укриттів, які можна використати по черзі. Але укриття є різні. Знай, що супротивник у першу чергу шукає тебе саме за укриттями. Якщо в нього є підствольні гранатомети, то укриття може й не врятувати. Не затримуйся за укриттям довго. Грай із супротивником у хованки і вражай його вогнем. Він теж людина, і ніщо людське йому не чуже, особливо ураження твоїм влучним пострілом.
Пам’ятай, що запас боєприпасів у тебе обмежений. Витрачай їх ощадливо. Це тільки в кіно а ля «Рембо» черги можуть бути по півмагазину, а то й на всю кулеметну стрічку. У тебе черги мають бути не довші, ніж по 2-3 патрона і по ЦІЛІ, а не у всесвіт. Якщо треба перезарядити магазини, крикни другові нехай прикриє тебе - і зникни на цей час для ворога. Якщо тремтять руки - все нормально. Це від збудження, незабаром пройде. Пам’ятай, що відбиватися автоматом наче бітою неефективно. Май завжди при собі запас набоїв.
Великий російський письменник Л.Н. Толстой у романі «Війна й мир» своє відношення до війни виразив таким рядком: «Війна не люб'язність, а найбридкіша справа в житті, і треба пам'ятати це й не грати у війну». Не грати у війну. Ті фільми, які ти бачив і в яких демонструється саме гра у війну, дуже далекі від реальності. Насправді все набагато простіше, й одночасно складніше. Надивившись сцен, в котрих крутий рейнджер стріляє у своїх ворогів, деякі наші солдати в першому ж зіткненні із супротивником випускають весь боєкомплект за лічені хвилини. Це лише в голлівудських сценаріях автоматні магазини й кулеметні стрічки безкінечні. В реальному бою в одному магазині всього 30 набоїв, а в чотирьох магазинах -120. Розстріляти магазин можна всього лише за 20 секунд, а всі чотири - менше ніж за п'ять хвилин. Досвід показує, що така стрілянина не буває прицільна: кулі летять не в ціль, а в уявний образ цієї цілі. Причому недосвідченому солдату здається, що чим більше їх випустиш, тим більше цілей уразиш. Це не так. Для ураження цілі досить однієї кулі. Просто ціль треба бачити й попасти саме в неї...
Об'єктом твоєї пильної уваги повинне бути також усе, що стирчить над навколишньою місцевістю. Відтіля можуть «працювати» снайпери й інші стрільці. У місті чи населеному пункті - це верхні поверхи будинків і особливо дахи. При діях у місті домовтеся з напарником, хто які сектори буде спостерігати. Наприклад, ти - уперед і вліво. Він – назад і вправо. Інакше вас можуть обійти. Особлива увага - до підвалів, точніше до входів у них. Відтіля можуть ударити в спину, перечекавши, доки ви пройдете вперед. Такі ж дії не завадять і на місцевості поза населеним пунктом. Там можуть бути яри, «зеленка», горби і т.д. Спостерігайте за всім цим.
Всьому цьому тебе будуть вчити. Ми не збираємося викладати тобі науку перемагати. Цим займуться твої командири. Ми лише хочемо, щоби відразу на навчальних заняттях ти діяв як у бою. Саме так виробляються навички. Якщо на заняттях не грати у війну, а усвідомлено діяти, як у справжньому бою, то наші поради допоможуть тобі максимально використати будь-які заняття для придбання навичок, необхідних для виживання, а значить і для перемоги.
Поради тих, хто вижив в бою, безцінні. Наводимо поради твоїх старших товаришів, що вдосталь понюхали пороху:
- Найголовніше - це триматися своїх, не відставати й не рватися вперед. Увесь час слухай своїх командирів. Завжди зберігай спокій і холоднокровність. У жодному разі не панікуй! Якщо стає страшно, то намагайся не показувати цього своїм товаришам. Якщо вас обстрілюють, не бійся вести вогонь у відповідь, але обов'язково - по цілі, а не навмання. Бо бувало й так: ворог обстріляв нашу групу, ми відразу всі залягли й нічого не бачимо, а лише лежимо. Ніхто навіть голови не піднімає. А вороги цим користуються. Доки група лежить, вони підтягують свої основні сили...
- Після всього що я бачив і пережив, можу тобі сказати: саме головне - завжди зберігати спокій і холоднокровність, бути уважним. Коли йдеш на операцію, бери тільки те, що вважаєш потрібним. Ніколи не нехтуй бронежилетом. Ще можу порадити тобі якнайчастіше чистити автомат. Не треба сподіватися на те, що він сам по собі не підведе тебе. Він любить уважне та дбайливе відношення.
- Перед боєм саме головне не падати духом, не злякатися заздалегідь супротивника, не панікувати, слухати команди. Не показуй супротивникові, що ти його боїшся, що тобі страшно. Нехай боїться він. Бути уважним, не розслаблюватися, завжди бути напоготові й чекати нападу. Не варто піддаватися на безглузді провокації. Завжди вміло маскуватися. Завжди пам'ятати те, чому тебе вчили.
- В бою потрібно бути особливо уважним, чути й бездоганно виконувати накази командира. В особливих випадках приймати рішення самому й діяти чітко й рішуче. Від твоїх дій може залежати дуже багато, навіть чиєсь життя. Особливо небезпечні снайпери. Їх практично не видно, тільки чути клацання пострілів. Снайперів важко вирахувати, вони зазвичай сидять на горищах, або на верхніх поверхах будинків і стріляють не поспішаючи. Постріли їх досить рідкі, але точні. Будь особливо уважним до дахів, вікон верхніх поверхів і горищ.
- Щоби зброя в тебе завжди була справною, щоби вона тебе не підвела у важку хвилину - люби її й піклуйся про неї. Всі пересування здійснюй короткими перебіжками, переповзанням, прикривай свого товариша, не кидай його у важку хвилину. Свої дії потрібно здійснювати обдумано, узгоджено зі своїми товаришами. Набої дарма не витрачай, заощаджуй, щоби не залишитися без них до закінчення бою. Якщо у твого товариша скінчилися патрони, то поділися з ним. Два стволи у два рази краще, ніж один. Якщо товариш відстав - прикрий його вогнем. Цим ти врятуєш товаришеві життя, як і він тобі у важку хвилину.
- В бою найперше слід бути зібраним. Спостерігати за всіма пересуваннями супротивника. Діяти сміливо й рішуче. Коливання - вірна смерть. Думати треба на ходу, постійно крутячи головою навсебіч, щоби бачити все, чи майже все. Інколи лише один твій постріл може врятувати комусь життя.
- Сильно втомлюєшся морально. Весь цей гуркіт, свист, лементи впливають на людину. Вона відволікається, робить помилки. До цього треба бути готовим заздалегідь.
- Якщо ти, наприклад, перебуваєш під обстрілом далеко від своєї частини або блокпоста, не витрачай дарма набоїв, у голові тримай думку, що в будь-який момент тобі допоможуть. Не буває такого, що про тебе забудуть товариші. У ході бойових дій будь уважний, щоби не зачепити когось зі своїх. У бою ніколи не залишай товариша, навіть якщо не був з ним знайомий. Саме головне - це не розгубитися і просто не боятися.
- Якщо заступив у варту й пішов з товаришем на пост - не можна спати й випускати з рук зброю. Якщо вас почали обстрілювати або на вас напали, найголовніше - не розгубитися. Займи свою позицію й спостерігай, звідки ведеться вогонь. Побачив ціль - знищуй її. Ніколи не відкривай вогонь першим. Будь завжди мужнім, ніколи не залишай командирів і товаришів.
Ще кілька приказок із солдатського фольклору:
- Лінощі ніколи не були добрим супутником людини. А на війні вони - супутник смерті.
- Більше поту - менше крові.
- Краще бути втомленим, але живим.
- Утома - ніщо, життя - все!
Саме лінощі, котрі опанували бійцями в спеку, чи просто в годину відносного спокою, віддавали їх потім у руки смерті.
Бійці одного з підрозділів, полінувавшись в 35-градусну спеку окопатися як належить і обладнати позиції, через кілька годин у результаті одного обстрілу втратили стільки своїх товаришів, скільки цей підрозділ не втратив за всю війну. Вони були втомлені, сонце пекло нещадно...
Солдати іншого підрозділу, переживши два дуже серйозних обстріли при висуванні в призначений їм район, незважаючи на втому, прямо з маршу почали рити траншеї й обладнати позиції. Робота не припинялася навіть уночі. Спали лише ті, кому слід було нести службу в бойовій охороні. Бійці були втомлені, але в безпеці. Вони могли відпочивати, знаючи, що обстріл тепер не страшний, а товариші з бойової охорони не дозволять супротивникові напасти раптово.
Мирні жителі - особлива тема. У районі збройного конфлікту твої контакти з населенням повинні бути якщо не виключені повністю, то принаймі максимально обмежені. Незалежно від того, що й кого ти захищаєш, далеко не всі місцеві жителі можуть бути твоїми друзями. Це стосується будь-яких ворожих територій, районів міжетнічних конфліктів, якихось надзвичайних обставин. Ворог не обов'язково буде носити військову форму й неприховано носити зброю, він може надягати на себе личину друга, стріляючи при цьому тобі нишком в спину.
Суворо дотримуйся закону, всіх міжнародних норм. Не вступаючи в тісні контакти, не допускай грубих і агресивних дій стосовно населення, навіть якщо налаштоване воно зовсім не дружелюбно. Жорстокість та брутальність до цих людей буде множити число твоїх ворогів і акумулювати злість, що обов'язково обернеться проти тебе й твоїх товаришів.
Не піддавайся на провокації. Їх може бути дуже багато. Від відверто провокаційних закликів з метою викликати твою жорстокість до цілком мирних пропозицій: випити, зайти в гості, щось взяти в подарунок, провести час із дівчиною й багато чого іншого. Завжди будь готовим до підступу. Не довіряй нікому. Краще помилитися в людях. Вони зрозуміють тебе й простять, якщо це друзі. Ну а якщо вороги...
Надавай усіляку допомогу місцевому населенню, навіть якщо воно налаштоване вороже. Допоможи голодному, пораненому, хворому, особливо дітям, жінкам і старим, навіть якщо їхні чоловіки воюють проти тебе. Ти солдат. Твій обов’язок - захищати слабких і допомагати ім. З жінками, дітьми й старими воюють тільки боягузи. Своєю допомогою їм ти викличеш більше довіри до себе й поставиш під сумнів справедливість того, за що воюють їхні чоловіки. Множ число друзів і зменшуй число ворогів...
Немає коментарів:
Дописати коментар