Полювання на пізню дику качку (продовження). Спорядження та амуніція мисливця (ч. 3)

Попередню частину див. тут.

Рушниця та набої

Нічого не скажу за будь-які інші калібри, окрім 12К та 7,62x39, бо маю лише такі. Також нічого не скажу за напівавтомати, оскільки полюю з вінтажною двохстволкою-горизонталкою МР-43Е. І поки-що якось не тягне мене на напівавтомати-автомати. Не тому, що грошей нема, а просто.. ну, не тягне і все. Як і до вертикалок, до речі :). Хоча й маю “штучний” ІЖ-27Е. Проте повернемося до теми полювання на “пізню осінню качку”...

Так ось, щодо рушниці.
Найперше - це не забудьте свої дозволи на володіння зброєю (ну і, звісно, усі дозвільні документи на полювання загалом). Бо в мене якось вже була ситуація, що під’їхавши на відкритті полювання до водойми, доводилося повертатися за 80 км додому, бо товариш забув взяти дозвіл на зброю. Було не смішно.

Далі, настирливо рекомендую переконатися, що нічого ніде у вас не брязкає, не стукає і не дзвенить. Бо з ударними інструментами ви до качки (та й до кого завгодно) гарантовано на постріл не підберетесь. Особлива увага антабкам, а також металевим застібкам наплічника, ягдташа, патронташа, бінокля та стволам рушниці, котрі мають гидючу особливість грюкати одна об одну. Якщо всякі-різні “брязкальця” брязкають - перемотайте їх акуратно звичайною ізострічкою. Скотчем не бажано, бо скотч має здатність потріскувати. Особливо на морозі. Але після сезону полювання обов’язково розмотайте все назад, гарненько вичистіть антабки і змастіть їх збройним мастилом! Якщо цього не зробите - за 2-3 роки ваша антабка просто зіржавіє і розсиплеться.

До речі, взимку, під час полювання на зайця, коли навкруги сніг, я часто замість ізострічки використовую бинт, котрим перемотую антабки, фіксуючи їх разом із застібками ременя рушниці.

Мушка
Я собі замінив штатну мушку на “світлодіодну”. В сутінках на фоні хоча би трішки світлішого неба здорово допомагає. Застерігали мене, що в загонці по кущах може відлетіти, зачепившись за гілляку, але я з-поміж довшої та коротшої мушки вибрав коротший “світлодіод”, і поки-що Бог милував. Нічого не відірвалося, хоча доводилося лазити по серйозних корчах.

Ну і останнє по рушниці - перед виходом на полювання проженіть по стволах чисті патчі (або просто шматки лляної, чи бавовняної тканини), знімаючи надлишок мастила. Після пострілу не буде стільки нагару, як у добре змащених стволах і буде легше їх чистити. Також не лінуйтеся регулярно чистити та змащувати свою рушницю. І “всередині” (стволи, замки, гачки, екстрактори) і зовні. Візьміть за правило завжди після полювання чистити та змащувати  рушницю. Наскільки втомлені би ви не були. Це прекрасна мисливська, козацька та військова традиція, котра не одному воїну рятувала життя, а мисливцю приносила трофеї.

Набої

Споряджаю набої собі я сам на супервідомому в мисливському колі станку Lee-II (це шротові набої. Картечні та кульові виготовляю вручну за допомогою звичайної закрутки. Бункери станка (пороховий та шротовий) при цьому не використовую - відмірюю порох та шрот вручну на електронних вагах, бо мені не потрібно крутити по 400-500 набоїв за вечір). Проте ніхто, звісно, вам не заважає купувати набої в магазині. Я споряджаю їх сам з 3-х причин: додатковий кайф :), все-таки я краще знаю який набій більше підходить саме до моєї рушниці, штучний набій виходить дешевше, аніж в магазині. Нехай ненабагато, проте дешевше.

Це перше.
Друге. Ваша рушниця має бути пристріляна. Це окрема велика тема, на котрій якось зупинюся окремо. Скажу одне - ви вже повинні знати яку навіску пороху та відповідного номера шроту (чи які конкретно “магазинні” набої, якого виробника) “любить” ваша рушниця залежно від температури навколишнього середовища.
Третє. Вважаю за корисне “підсвітити” питання “які набої восени на качку кращі - з контейнером чи без?”

Щодо цього можу сказати наступне: з відкриттям сезону полювання на пернатих, приймаючи до уваги те, що найчастіше стріляти доводиться порівняно з коротких відстаней (10-25 метрів), я як правило виготовляю і застосовую на полюванні набої без контейнера. І виготовляю десяток-другий набоїв "підвищеного розсіювання" за допомогою вставляння в гільзу перехресних картонок, розділяючи т.ч. заряд шроту на 4 частини. Ці набої призначені спеціально для стрільби на надмалі відстані - до 10 м (коли качки на вечірньому льоті літають як мухи над головою :)).

Десь на 3-й рік мого мисливського стажу ми з кумом попали на один неймовірний вечірній літ качки. Ні до того, ні після того я більше такого льоту не бачив. А кум каже, що лише раз, років 8-10 перед тим, бачив щось подібне. Це було на наступний тиждень після відкриття полювання на пернатих. Протягом світлового дня ми не бачили жодної качки. А коли майже стемніло, то качки почали літали у нас над головами на висоті 3-5 метрів, наче мухи: зграями по 2-3, по 4-5, і навіть по 8-10. Кум тоді застрелив дві, а я - одну (при нормі, здається, тоді було 5). Не могли попасти! При цьому розстріляли десь по 40-50 наявних набоїв, а потім в гарячці телефонували кумовому сину і просили підвезти ще :). Всі наші набої були з контейнерами. З того часу я зрозумів безперспективність стрільби на надмалі відстані набоями з контейнерами.

Вага шротового заряду - “класика”. Тобто 1/100 від ваги вашої рушниці. Номери шроту - особисто я починаю сезон полювання на пернатих із №№6-7 в “напівчоку” і №5 в “чоку”. З “дорослішанням” качки (ущільненням пір’їного покриву) та зниженням температури повітря плавно переходжу на "контейнер", №5 в “напівчоку” та №4 в “чоку”. Завершувати сезон можу з №4 в “напівчоку” та №3 в “чоку”. Але це вже коли реально холодно (мінус).

Навіска пороху - залежить від вашої рушниці, навіски шроту та температури повітря. Влітку (серпень-вересень) я використовую 1,9-2,0г “Сокола”. Цього виявляється цілком достатньо. Під кінець сезону полювання на качку можу насипати 2,1 і навіть 2,2г (для мінусових температур) “Сокола”. “Крука” ще не використовував. Лише першу банку недавно купив, але маю ще чималі запаси “Сокола”. Перевіряти ефективність набою знаєте як? За допомогою тестової стрільби по сухій сосновій дошці, ага. Якщо не знаєте - Гугл вам в допомогу 8-).

Про старі набої та набої невідомого походження я вже говорив вище. Не ризикуйте своєю рушницею, а тим паче своїм здоров’ям та життям. Та сумнівна економія не вартує вашого здоров’я та здоров’я оточуючих. Якщо вже сильно хочеться (багато десь дістали "нашару") і не знаєте чи варто - запитайте спочатку в мене. Я підкажу 8-)

Бінокль

Дуже допомагає. Завдяки біноклю я вполював мінімум 25% “пізніх” качок. В мене звичайний совєцький БПП-8х30 (8-кратний). Залишився в спадок від покійного тестя.
Бінокль потрібний, щоби розгледіти навіть не стільки самих качок (часто ви їх просто не побачите під самим берегом), скільки хвилі від них. Ну або й самих качок, в просвіті кущів. Але вважайте, щоби той бінокль не видав вас самих блиском скельць на сонці! В мене таке раз було - качки сполохались і полетіли собі… Після того випадку я вже був навчений і попередньо добре думав коли і де витягувати бінокль і зиркати в нього.

Радіостанції

Якщо полюєте сам-один, то радіостанція вам не потрібна :)

Якщо полюєте мінімум вдвох, то забезпеченість вашого колективу радіостанціями буде великим плюсом. Але відразу завчасу відрегулюйте гучність (найкраще, звісно, мати гарнітури), щоби не порозганяли один одному усю здобич.

Одного разу взимку гнали на кума зайця. А кум забув відрегулювати гучність у своєї радєйки. І от коли той заєць вже набігав на кума (кум вів його на мушці і зібрався стріляти, а загоничі при цьому втратили його з очей), хтось гукнув в ефір “де той &^%$# заєць?! Хто бачив ту суку??!!!” В кума на номері це прозвучало особливо гучно :). Заєць як ото біг, так і розвернувся мало не на 180 градусів і щез в кущах. Кум потім довго матюкав того загонича.. :) Але сам винен - треба було вимкнути на номері радєйку, або стишити її до мінімуму.

За деталями використання радіостанцій (в яких випадках застосовувати субтони, які моделі радіостанцій “найкращі”, яка різниця між частотами, коли і які частоти використовувати та ін.) звертайтеся до мене. Підкажу. Або самовдосконалюйтесь :)


(Далі буде)