Полювання на пізню дику качку (продовження). Нюанси полювання на пізню качку

Попередню частину див. тут.

Нюанси полювання на пізню качку

Полювання на качку проводиться як наодинці так і в складі групи 2-х і більше мисливців. Кожна така ситуація має свої особливості, але в групі у вас більше шансів повернутися додому із здобиччю. Проте при цьому ви маєте бути чітко “зіграні” з партнерами, і кожен з вас має дотримуватися “залізних” правил полювання (мається наувазі дотримання правил техніки безпеки, синхронний підхід до зграйки качок з урахуванням топології та нюансів місцевості, попередні домовленості щодо групових сигналів, індивідуальні навички мисливця, розуміння коли, що й навіщо робити та ін.). Інакше можливі взаємні образи (наприклад, хтось може не втриматися і зробить постріл по групі качок занадто рано, не залишивши шансів іншим. Або й ще гірше - хтось може піддати небезпеці життя та здоров’я своїх колег, відкривши в запалі вогонь по качках в межах небезпечного сектора стрільби).Також при полюванні в складі групи вкрай бажано кожному мати радіостанцію, налаштовану на одну й ту ж частоту (див. в попередніх частинах статті).Все, щойно сказане, в принципі стосується полювання як на “пізню”, так і на “ранню” дику качку. От лише, враховуючи підвищену обережність “пізньої” качки, групове полювання підвищує також ймовірність кожного мисливця “напартачити” і стати об’єктом глузування, чи “підначок” зі сторони колег. Тому вельми зростає роль індивідуальних мисливських навичок та підготовки кожного мисливця. Наведу приклад.
Якось на 2-му році свого мисливського стажу, пізно восени, йшов я понад річкою високим берегом, досить густо порослому деревами та кущами. На той час качки вже перебралися на відкриту воду, бо чи не кожен день були заморозки. І ось периферійним зором в одному із просвітів поміж деревами я помітив групу качок, котрі сиділи на воді і також пильно спостерігали за мною. Але як тільки я повернув голову, щоби розглянути їх краще - вони відразу злетіли. Т. ч. мені навіть рушницю не вдалося зняти з плеча.
Практичне зауваження - ніколи не намагайтесь підкрастися на максимально зручну для пострілу позицію. Вам не вдасться стріляти по “пізній” качці, зручно вмостившись на дивані й запаливши сигару :). То ж вибирайте позицію для першого ж можливого пострілу, а не для максимально зручного. Не бійтеся стріляти також через негусте листя та дрібні гілки. Сніп шроту легко їх долає.
Мисливці виходять на природу далеко не лише із рушницею. Особисто я виходжу з рушницею десь у 20-25% випадків моїх походів на природу. В інших випадках я йду спостерігати. При будь-якій погоді, в будь-який час доби, в будь-яку пору року. Намагаюся розібратися у звірячих стежках та слідах, місцях їх ночівлі, підгледіти сталі маршрути тварин та птахів, побачити де хто зробив гнізда, що змінилося за час моєї відсутності, як змінилася поведінка тварин, куди пішла вода після паводку та ін.. Спостерігайте й ви. І тоді таємниць Матінки Природи для вас поменшає.

А слід було вчинити інакше (потім в мене ще кілька разів виникали подібні ситуації, і я вже знав як діяти). Треба було продовжувати йти як йшов, не повертаючи голови і мало-помалу, поступово, пригинаючись на зігнутих ногах, аж доки геть не щезнеш з поля зору качок. Тоді витримати паузу 2-3 хвилини і почати підкрадатися навкарачки (а при потребі й по-пластунськи, якщо того вимагає місцевість) назад. Мета - наблизитися на постріл.

Ніколи також не підкрадайтесь до зграї качок, витягнувшись на повен зріст, як на параді. Лише максимально пригнувшись, з використанням складок місцевості та навколишнього ландшафту! А якщо потрібно - то й по-пластунськи, в густій траві. Із швидкістю навіть 0,5-1 метри за хвилину.

Якось мій хороший друг, сотник ДБ ОУН з великим досвідом диверсійної діяльності, зазначив, що якби його воля, то залік по індивідуальній програмі для новобранців-розвідників він би влаштовував якраз у вигляді індивідуального полювання на “пізню” осінню качку. Якщо вдасться розвіднику підібратися на постріл до неї - значить програму вишколу він добре засвоїв практично, і до ворога він також здатен підібратися.

Запам’ятайте, що при полюванні на пізню осінню качку (неважливо, індивідуальному чи в складі групи) нема дрібниць. Все важливо! Наприклад, велику увагу слід приділяти погоднім умовам. Якщо під ногами все тріщить, шелестить і стоїть безвітряна погода (не шумлять крони дерев) - вам не вдасться підкрастися до обережної качки. Тоді успішне полювання можливе лише із засідки.

Качки мають звичку через деякий час повертатися практично на те ж місце, звідки їх сполохали.І взагалі, пізня качка має свої облюбовані місця на відкритій воді. І цей факт досвідчені мисливці намагаються використовувати.

Я нерідко успішно добував пізніх осінніх качок із засідки, прийшовши ще затемно на місце, облюбоване качками, і непорушно стоячи за деревами, чи серед кущів по годині і більше в очікуванні качок. Проте потім таке очікування вельми часто приносило свої результати.

Ну і останнє щодо даного пункту.

(Далі буде)