понеділок, 16 квітня 2018 р.

Полювання на пізню дику качку (продовження). Місця полювання та поведінка качки

Попередню частину див. тут.

Місця полювання

Де шукати пізню (осінню) дику качку?
Як правило не там, де була рання (літня). Бо там її вже давно “зашугали”. І це, мабуть, чи не єдине правило, котре залишається незмінним протягом довгого часу.
Тут ми підійшли до іще однієї пов’язаної теми, котру ніяк не можна оминути. Особливо з огляду на надзвичайну її актуальність та важливість протягом останніх 3-4 років. І тема ця - глобальні кліматичні зміни, свідками та учасниками котрих ми нині є.
Простий приклад: ще 5-6 років тому я полював на дику качку там, де вже кілька років росте буйна трава. З того часу зникли майже усі рукави стариць чарівної краси, повністю пересохли глибоченькі калюжі, котрі навесні поповнювалися розливами річок, цілком заросли осокою меліоративні канави, котрих в нашій місцевості було безліч, значно понизився рівень води в сільських колодязях, а подекуди вода в них пропала зовсім. Разом з тим сильно зсунулися пори року. Нерідко в листопаді можна було спостерігати +20ºС, в березні-квітні -20ºС. Чи навпаки. Зима ж могла бути або зовсім без снігу, або завалити ним хати аж попід дах. Влітку маємо або засуху, або чисто тобі мусонний період дощів… Усе це має величезний вплив на кормову базу тваринного світу, а значить і розмноження, поширення та поведінку представників нашої  фауни.
Отже, шукайте пізню качку:
  • на “транзитних” болітцях (там де в серпні-вересні її ще не було).
  • вдалині від шуму та людських поселень
  • на водоймах, де нема значної кількості бобрів та видр - перші своїм шумом відлякують дику качку, другі не проти вполювати її. Обох качка остерігається
  • коли температура постійно стане мінусовою качка з боліт та очеретів переселяється на відкриту воду (річкові заплави, затоки) вдалині від людей
Добрим свідченням того, що качка буває на тому, чи іншому місці, є наявність пір’я на воді, “доріжок” в рясці та качиних слідів на прибережному мулі. Пильнуйте також хвильки на воді. Особливо під берегом - ви можете качку не бачити, але вона часто видає себе хвильками. Слухайте також, чи не доноситься специфічне тихе качине крякання та “жебріння”.

Осіння поведінка качки

Як вже було сказано, до пізньої осені дика качка стає вкрай обережною та підозріливою. Для дикої качки не є характерною підсліпуватість в сутінках, як для курей. Навпаки, у качки прекрасний зір! Від одного місцевого досвідченого мисливця-”качатника” (чимало наших місцевих мисливців знають його - Сергій, відомий тим, що професійно виготовляє опудала качок в різних позах і на різний смак. І не лише качок, а й голубів, хижих птахів тощо) я чув, що качка в польоті здатна бачити за кілометр, а то й півтора! Нічого не можу сказати щодо цих відстаней, але те, що сидячі на воді качки в темноті мене побачили серед кущів за 60-70 метрів (вже писав, що скоріш за все виною всьому був мій камуфляж, випраний в сучасному пральному порошку) - це факт.
У качки також прекрасний слух. Вона запросто чує шурхіт кроків по траві, сухому, чи морозному впалому листю, потріскування сухих галузок під ногами, брязкіт металу і навіть тихе клацання запобіжника. Майте це наувазі.
Рівень чутливості качки до запахів мені особисто поки-що дослідити не вдалося, оскільки я ще ні разу не ходив на полювання наодеколоненим, напомадженим, чи з конкретним перегаром 8-)

Також мною було помічено, що качка боїться собак. Коли зграя качок побачить собаку, котра прямує в її напрямку, то вона швидко злітає. А от коней та корів качка не боїться. Багато разів спостерігав, як на березі можуть пастися корови чи коні, а поряд спокійно собі плавають дикі качки.

(Далі буде)